Please follow and like us:
20
20
0
0
20
Як знайомити учнів з однокласником чи однокласницею з особливими освітніми потребами.
Важливим чинником успішного інклюзивного навчання – розуміння педагогами глибинні потреби дітей з освітніми потребами. Тоді вони зможуть забезпечити їм такі умови навчання, за яких вони почуватимуться комфортно і безпечно в шкільному колективі. Праймінг як основа стабілізації поведінки дитини з ООП. Праймінг – це метод підготовки дитини з ООП до певної діяльності, яку вона має завершити.
За цією методикою дитину заздалегідь готують до певної ситуації: показують послідовність майбутніх подій і правил, які будуть діяти, знайомлять з людьми, які будуть у цьому зайняті.
Приклади праймінгу- підготовка дитини до початку навчального процесу в новій школі. Батьки чи опікуни можуть на передодні привести дитину в школу, пройтися класними коридорами, познайомитися з вчителями, зайти
до класу і при можливості познайомитися з однокласниками.
Створити «портфоліо» дитини.
Щоб допомогти дитині з особливими освітніми потребами адаптуватися в класі, важливо заздалегідь зібрати інформацію про неї. Найкраще це зробити через спілкування з батьками та рідними а також з самою дитиною, створивши її «портфоліо».
-Що вона любить (ігри, іграшки, їжу, активності)?
-Що викликає у неї дискомфорт або тривожність?
-Як дитина спілкується і сприймає мовлення?
-Які заняття її мотивують?
-Чи відвідує гуртки та секції?
Ця інформація допоможе вчителю адаптувати навчальний процес і створити сприятливе середовище для дитини.
Практичний досвід через гру.
Щоб діти краще розуміли, як почувається дитина з ООП в колективі, запропонуйте такі активності, в яких будуть задіяні всі однокласники.
-Якщо у дитини порушення зору, можна усім зав’язати очі та спробувати орієнтуватися в просторі.
— Якщо є порушення мовлення спробуйте мовчки донести до інших свою думку.
— Якщо йдеться про дитину яка з порушенням слуху , то всі бажаючі можуть вивчити мову жестів, або декілька слів наприклад: прощання, або привітання жестовою мовою.
Чіткі відповіді на запитання учнів.
Діти можуть цікавитися особливостями однокласника з ООП, тому вчителю важливо підготуватися до їхніх запитань, наприклад: «Чому він/вона не говорить, пересувається на візку?»
— Не ігноруйте запитання – діти повинні знати, що це не табу.
— Говоріть правду, але доступно – наприклад, «Він ще вчиться говорити, як і ти колись».
— Стимулюйте роздуми – запитайте: « Що ти відчуваєш, коли не можеш впоратися із завданням?»
— Залучайте до підтримки – наприклад, запропонуйте; « А ти зможеш допомогти йому навчитися вимовляти нове слово?»
Такі відповіді допоможуть дітям зрозуміти ситуацію та сприятимуть дружньому ставленню в класі.
Отже, адаптація дитини з ООП – складний, але креативний і цікавий процес.
Будь-яке рішення може стати визначальним на цьому шляху. Варто пам’ятати, що варіативність і гнучкість – основа успішності цієї справи.
Please follow and like us:
20200020