Please follow and like us:
20
20
0
0
20
ПСИХОГІМНАСТИКА ЯК ЗАСІБ ПОДОЛАННЯ ТРИВОЖНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
Тривожність має яскраво виражену вікову специфіку, яку можна прослідкувати у її джерелах, змісті, формах прояву компенсації та захисту. Для кожного вікового періоду існують певні області, об’єкти дійсності, які викликають підвищену тривогу більшості дітей незалежно від реальної загрози чи тривожності як стійкого утворення. Ці «вікові піки тривожності» є наслідком найважливіших соціогенних потреб, однак, тривожність може мати неконструктивний характер, може викликати стан паніки, зневіри.
Виникнення та закріплення тривожності пов’язане із незадоволенням вікових потреб дитини. Закріплення та посилення тривожності відбувається за механізмом «замкнутого психологічного кола», що веде до накопичення та поглиблення негативного емоційного досвіду, який, породжуючи у свою чергу негативні прогностичні оцінки та, визначаючи багато в чому модальність актуальних переживань, сприяє збільшенню та збереженню тривожності.
Підвищена тривожність у старшому дошкільному віці — природне явище. У цьому віці можна вплинути на самооцінку, інтерес, активність дитини та на взаємини в групі однолітків. Підвищена тривожність тут не стійка та викликана багатьма факторами. Для того, щоб знизити ситуативну тривожність дитини, необхідно використовувати різні методи та прийоми. При спілкуванні з однолітками більшість дітей намагаються бути першими, кращими, а деякі діти намагаються бути непомітними, уникати конфліктів.
Отже, старший дошкільний вік це період бурхливого розвитку, як фізичного, і психічного. Дитині важко адаптуватися до соціуму і навчитися бути «дорослою», тому що в цьому віці дитина вчиться поводитися «правильно», дотримуватись правил, прийнятих у соціумі. Також дитина вчиться оцінювати свої вчинки, поведінку, роботу, порівнюючи та аналізуючи. Дитині для нормального подальшого розвитку необхідна допомога, яка буде ненав’язлива і цікава. Такою допомогою може бути курс психогімнастики, який ґрунтується на провідній діяльності дітей (іграх), де дорослий «не над, а поруч», спрямовує діяльність, беручи активну участь, граючи та розмовляючи з дітьми; де дитина розповідає про свої почуття та переживання; дізнається багато нового та цікавого, вчиться спілкуватися та гарним манерам поведінки; вчиться аналізувати та робити висновки; навчається передбачати результат своїх дій; вчиться розуміти не лише свої переживання, а й почуття та переживання інших людей.
Психогімнастика має також психопрофілактичний характер. Оптимальним варіантом було б проводити її в підготовчій групі, коли діти готуються до школи і багато хто відчуває тривожність. У наш час, коли навантаження на дітей зростають, а можливості для відпочинку та для емоційної та рухової розрядки стає все менше, психогімнастика — це ще й спосіб відпочити, навчити дітей прийомам розслаблення, відпочинку. Тому, дорослим також можна запропонувати правила взаємодії з тривожними дітьми:
1. Уникати змагань та будь-яких видів робіт, що враховують швидкість.
2. Не порівнювати дитину з оточуючими.
3. Найчастіше використовувати тілесний контакт, релаксацію.
4. . Сприяти підвищенню самооцінки дитини, частіше хвалити її, але так, щоб вона знала, за що.
5. Демонструвати зразки впевненої поведінки, бути в усьому прикладом дитині.
6. Не пред’являти дитині завищених вимог.
7. Бути послідовним у вихованні дитини.
8. Намагатися робити дитині якнайменше зауважень.
9. Використовувати покарання лише крайніх випадках.
10. Не принижувати дитину, караючи її.
Тривожність у цьому віці не стійка і піддається корекції. Тому своєчасне проведення корекційної програми сприяє зниженню тривожності та формуванню адекватної поведінки у дітей дошкільного віку.
Please follow and like us:
20200020