Please follow and like us:
20
20
0
0
20
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ
Психолого-педагогічна готовність до навчання у школі формується в дитини послідовно з моменту народження в спілкуванні з старшими й ровесниками, у грі, праці і дошкільному навчанні. Психологічна готовність дитини, яка збирається йти до школи дуже важлива. Непідготовлена до школи дитина не може зосередитися на уроках , доволі часто відволікається, не слухає вчителя, не включається в загальний режим роботи класу. У непідготовленої дитини не дуже розвинута зв’язна мова і розумові здібності, вона не вміє задавати питання, порівнювати предмети, явища, виділяти головне; вона не може контролювати собою в деяких ситуаціях. Така дитина буває не дуже ініціативною та не хоче розвиватись. Їй важко дається спілкування з старшими й ровесниками з приводу навчальних проблем, немає цікавості до пізнання.
Готовність до шкільного навчання – сукупність фізіологічних і психологічних особливостей дитини дошкільника, як забезпечує успішний перехід до структурно організованого шкільного навчання. Дозрівання організму дитини, а точніше, його нервової системи, ступінь розвитку психічних процесів, рівень сформованості особистості – це передумови успішного початку навчання дитини. Складність цього перехідного періоду від дошкільника до учня полягає в тому, що y дитини вже є основні передумови навчання – довільність, способи пізнавальної діяльності, мотивація, комунікативні вміння. Але дитина все ж таки ще дошкільник, який, йдучи в школу, уявляє яскравий, прекрасний та цікавий світ.
Навчання у школі потребує від дітей вмінь працювати за зразком і слухати та запам’ятовувати навчальний матеріал, який подається, а також хороших організаційних навичок. Таким чином, підготовка дитини до навчання у школі має здійснюватися на рівні систематичного впливу на всі аспекти формування особистості (сенсорне і розумове виховання, моральноетичне, трудове, фізичне, художньо-естетичне). Діяльність дитини є основним фактором її розвитку. Початкова школа має надати подальше становлення особистості дитини, цілеспрямований розвиток різних здібностей, формування вміння і бажання вчитися, сприяти її самовираженню в різноманітних видах діяльності, допомогти навчитись зберігати контроль над собою в будь-яких ситуаціях, збереження духовного і фізичного здоров’я. Найпоширеніший засіб виконання цього завдання є створення соціально-побутових умов і зручного середовища перебування дитини в школі.
Найважливішим аспектом психологічної готовності до навчання у школі є рівень валового розвитку дитини, участь у діяльності класу, вміння пристосовуватись до нових вимог та умов, які пропонуються вчителем і школою. Вчитель має допомогти дітям виконати їхню роботу різного роду, тільки так проявляється процес спільної діяльності в початкових класах, який є необхідним. Тому дитина, йдучи в школу, зобов’язана вміти розрізняти предмети та їх властивості, тобто володіння чітким і розчленованим сприйняттям є обов’язковим. Формуванню якостей, необхідних майбутньому школяреві, допомагає система педагогічних впливів, заснованих на корекційній орієнтації дитячої діяльності і педагогічного процесу.
Психологічна готовність дитини до навчання у школі включає такі компоненти:
— Мотиваційна готовність передбачає прагнення дитини до навчання у школі і розвиток її допитливості; навчання виступає як суспільно значима справа;
— Особистісна готовність характеризується ставленням дитини до вчителів, однолітків та школи в цілому;
— Вольова готовність передбачає здійснення контролю над собою, зіставляючи свою поведінку з еталоном;
— Інтелектуальна готовність характеризує певний рівень розвитку пізнавальних процесів(сприймання, увага, мислення, пам’ять і т.д.);
Крім цього, у дитини мають бути сформований інтерес до навчання, до деяких навчальних вмінь і навичок (планування, організації і контролю дій і діяльності).
Please follow and like us:
20200020