Please follow and like us:
20
RSS20
Follow by Email0
Facebook0
YouTube20
YouTube
Консультують фахівці ІРЦ № 6
РОЗВИТОК ФОНЕМАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК ВАЖЛИВА ПЕРЕДУМОВА ГОТОВНОСТІ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Фонематичний слух – це здатність людини до аналізу та синтезу мовленнєвих звуків, тобто слух, який забезпечує сприйняття фонем (звуків) певної мови.
Фонематичний слух – важливе поняття для оволодіння мовленням, а потім і грамотним письмом. Він передбачає точність слухового сприйняття, звукорозрізнення, звуковий аналіз мовлення. Вміння слухати кожен окремий звук у слові, чітко відрізняти його від того, що стоїть поряд, знати з яких звуків складається слово – є найважливішою передумовою для оволодіння грамотою. Порушення фонематичного слуху заважає дітям оволодіти достатнім рівнем словникового запасу і граматичною стороною мовлення. Гальмує розвиток зв’язного мовлення.
При не сформованості звукорозрізнення дитина сприймає (запам’ятовує, повторює) не те, що їй сказали, а те, що вона почула.
Таким чином, проблема розвитку у дітей фонематичного слуху є однією з найважливіших при підготовці малюків до оволодіння грамотою.
Період найбільшої чутливості (сенситивний) до розвитку фонематичного слуху припадає на вік 4-5 років.
Розвинутий фонематичний слух – один із показників готовності дитини до навчання у школі, запорука успішного оволодіння грамотою та читанням. Письмове мовлення формується на основі усного, і у дітей, у котрих наявний недорозвиток фонематичного слуху, можуть формуватися порушення письма та читання. Адже сучасна методика навчання читанню базується на звуковому аналізі слова.
Систему логопедичної роботи з розвитку фонематичних процесів можна умовно поділити на шість етапів:
1 етап – розпізнавання немовних звуків. На цьому етапі в процесі спеціальних ігор та вправ у дітей розвивають здатність впізнавати і розрізняти немовні звуки. Ці заняття сприяють також розвитку слухового уваги та слухової пам’яті.
2 етап – розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, звукосполучень, слів та фраз;
3 етап – розрізнення слів, близьких за звуковим складом;
4 етап – диференціація складів;
5 етап – диференціація фонем. Починати потрібно обов’язково з диференціації голосних звуків.
6 етап – розвиток навичок звукового аналізу. Починається ця робота з того, що дошкільнят вчать визначати кількість складів у слові і «відплескувати» дво – і трискладові слова. Необхідно пояснити і показати дітям, як відплескувати слова різної складності, як виділяти при цьому наголошений склад. Далі проводиться аналіз голосних звуків. Потім приступають до аналізу приголосних звуків.
Яким же чином розвивати у дитини фонематичні процеси? Найкраще це робити за допомогою мовних ігор та вправ.
Починайте з простого, поступово переходячи до більш складного; не перевантажуйте дитину і вчасно завершуйте гру. І тоді, окрім розвитку фонематичного слуху, ви допоможете і у розвитку уваги, а також пам’яті, уяви, та ініціативності.
ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ
Перший рівень – впізнавання немовних звуків.
Розрізнення на слух немовних звуків є фундаментом і основою розвитку фонематичного слуху.
“Вгадай, що звучало”.
Уважно послухайте з дитиною шум води, шелест газети, дзвін ложок, скрип дверей та інші побутові звуки. Запропонуйте дитині закрити очі і відгадати – що це звучало?
“Шумливі мішечки”.
Разом з малюком насипте в мішечки або у коробочки крупу, ґудзики, скріпки і т.п. Дитина повинна вгадати по звуку мішечка, що у нього всередині.
“Чарівна паличка”.
Взявши олівець або палицю будь-якого призначення, постукайте нею по різним предметам в будинку. Чарівна паличка змусить звучати вазу, стіл, стіну, миску …Потім ускладните завдання – дитина відгадує з закритими очима, який предмет зазвучав.
“Жмурки”.
Дитині зав’язують очі і вона рухається у бік звуку дзвіночка, бубна, свистка.
“Поплескаємо”.
Дитина повторює ритмічний малюнок ударів. Наприклад – плескаємо 2 рази, пауза, плескаємо 1 раз, пауза, плескаємо 2 рази.
В ускладненому варіанті малюк повторює ритм із закритими очима.
Другий рівень – розрізнення звуків мови по тембру, силі і висоті.
“Впізнай свій голос”.
Запишіть на диктофон голоси близьких людей і голос самої дитини. Попросіть його вгадати – хто говорить.
“Голосно-тихо”.
Домовтеся, що дитина буде виконувати певні дії, коли ви вимовляєте слова голосно і коли тихо. Є схожий варіант гри – далеко-близько. Ви говорите слово голосно, дитина відповідає – близько. Говоріть слово тихо, дитина відповідає – далеко.
“Три ведмеді”.
Дитина відгадує за кого з персонажів казки говорить дорослий. Більш складний варіант – дитина сама говорить за трьох ведмедів, змінюючи висоту голосу.
Третій рівень – розрізнення схожих за звучанням слів.
“Слухай і вибирай”.
Перед дитиною картинки з подібними по звучанню словами (ком, сом, лом). Дорослий називає предмет, а дитина піднімає відповідну картинку.
“Вірно-невірно”.
Дорослий показує дитині картинку і називає предмет, замінюючи першу літеру (форота, корота, морота, ворота, порота, хорота). Завдання дитини – хлопнути в долоні, коли він почує правильний варіант вимови.
Четвертий рівень – розрізнення складів.
“Порахуй”.
Дорослий пояснює дитині, що є короткі і довгі слова. Промовляємо їх, інтонаційно розділяючи склади. Спільно з дитиною вимовляє слова (та-то, ло-па-та, ба-ле-ри-на), відплескуємо склади. Більш складний варіант – запропонувати дитині самостійно відплескати кількість складів у слові.
“Що зайве?”
Дорослий вимовляє ряди складів па-па-па-ба-па, фа-фа-ва-фа-фа … Дитина повинна плеснути, коли почує зайвий (інший) склад.
П’ятий рівень – розрізнення звуків.
“Відгадай, що або хто звучить?”
Пояснити дитині, що слова складаються зі звуків. Комарик говорить – зззз, вітер дме – сссс, жук дзижчить – жжжж, тигр ричить – рррр …
Дорослий вимовляє звук, а дитина відгадує, хто (що) його видає.
“Впіймай звук”.
Дорослий вимовляє ряди звуків, а дитина плескає в долоні, коли чує задану фонему.
Шостий рівень – освоєння навичок аналізу та синтезу.
“Скільки звуків”.
Дорослий називає один, два, три звуки, а дитина на слух визначає і називає їх кількість.
“Будь уважним”.
Дорослий промовляє ряди слів, а дитина повинна плеснути, коли почує слово, що починається із заданого звуку. Більш складний варіант – закінчується на заданий звук або містить його в середині.
“Відгадай слово”.
Дитині пропонуються слова з пропущеним звуком – потрібно відгадати слово. Наприклад, зі слів втік звук л (.ампа, ми.о, .об, го.).
Приділяючи вдома увагу розвитку фонематичного слуху, ви полегшите дитині процес оволодіння правильною звуковимовою, а надалі процесами читання та письма.
Please follow and like us:
20
RSS20
Follow by Email0
Facebook0
YouTube20
YouTube

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *