
Рання діагностика мовленнєвих порушень у дошкільнят.
Останніми роками значно побільшало дітей із мовними порушеннями. На жаль, дуже часто до фахівця-логопеда такі діти потрапляють перед школою. Але найзначніший у розвитку дитини вік (3 – 5 років) втрачено. Звідси маса проблем як з усним мовленням, так у подальшому, й з письмовим мовленням, які особливо яскраво проявляються під час навчання дітей читання і письма у шкільному віці. Адже уважне ставлення до дитини з перших днів життя дає можливість батькам заздалегідь виявити мовленнєві порушення дитини та вчасно вжити заходів щодо їх усунення.
Найважливішим досягненням раннього дитинства є оволодіння мовленням, що передбачає опанування рідною мовою, вироблення вміння користуватися нею як засобом пізнання навколишнього світу і себе, засвоєння набутого людством досвіду, саморегуляції, спілкування і взаємодії людей.
Раннє дитинство є сенситивним періодом для засвоєння мовлення. У цей час воно відбувається особливо легко і вносить принципові зміни у поведінку дитини, психічні процеси (сприймання, мислення та ін.). Якщо з якихось причин дитина до 3-х років не почала говорити, засвоєння мовлення відбуватиметься зі значними труднощами. Відхилення у психічному розвитку, які виникають через відсутність мовлення, вимагають спеціальної компенсації (надолуження).
Батькам важливо приділяти якнайбільше часу та уваги для спілкування з дитиною, для спільних ігор, вправ. Особливе значення має розвиток дрібної моторики рук, тому що центри, відповідальні за рухи руки, і центри артикуляції знаходяться в корі головного мозку в найближчому сусідстві. Розвиваючи дрібну моторику рук, ми тим самим готуємо ґрунт для артикуляторних рухів. Крім пальчикових ігор добре проводити масаж пальців, особливо ретельно масажуючи їх кінчики.
Батьки повинні уважно ставитись до спілкування з дитиною. Будь-яке відставання у мовному розвитку має одразу насторожити турботливу маму. Затримка гуління, його неінтонованість, запізнення фази белькотіння (іноді воно з’являється до 2 років, а в нормі – до 4 – 6 місяців) – всі ці ознаки є симптомами мовленнєвих порушень. Подальше відставання проявляється у пізній появі перших слів, повільному накопиченні словника. Фразове мовлення також з’являється пізно, його характеризують невиразність, аграматичність, згорнутість.
У міру зростання дитини мовні проблеми посилюються, з’являються стійкі порушення звуковимови. У дитини накопичується досвід спотвореної вимови. Мовлення у такої дитини нерозбірливе, вона розмовляє «ніби каша в роті», страждають усі сторони мовлення.
Пізній розвиток мовлення не повинен залишати батьків байдужими. Не можна чекати поки дитина самостійно навчиться правильно говорити. Важливо не згаяти настільки важливий у повноцінному розвитку дитини сенситивний період (до 3 – 5 років).
Тільки рання діагностика та своєчасна кваліфікована допомога фахівця – логопеда допоможуть досягти успіхів у роботі з корекції мовлення дитини.
Якщо ви помітили у вашої дитини ознаки порушення мовлення, не відкладайте звернення до фахівців, вони допоможуть знайти причину і шляхи корекції мовлення.