
ЗАПУСК МОВЛЕННЯ: З ЧОГО ПОЧАТИ?
Як добре, коли дитина вміє говорити та висловлювати свої думки та бажання. Кожен з батьків з нетерпінням чекає на той момент, коли почує перше слово свого малюка. Але буває так, що на це доводиться дуже довго чекати, і багато дорослих починають хвилюватися і робити кроки з розвитку мовлення занадто пізно, коли проблема вже стала очевидною. Приділяти увагу мовленню варто вже з моменту народження малюка. Дитина починає спілкуватися з дорослими відразу після появи на світ і продовжує розвивати свої мовні навички з кожним днем. Одне з найважливіших завдань батьків — це допомогти їй у цьому.
Етапи розвитку мовлення.
Крик. Це перший спосіб спілкування із дорослими. Так малюк передає інформацію про те, що він голодний, хоче спати чи в нього щось болить. Приблизно до 3-го місяця крик набуває різних інтонаційних відтінків.
Гуління. На цьому етапі з’являються перші звуки. Малюк із задоволенням розтягує голосні, прислухаючись до них. Якщо в цьому процесі бере участь дорослий, то гуління буде більш активним.
Лепет. До 6 місяців дитина починає вимовляти перші склади. Малюк активно слухає мовлення дорослого, звернене до нього, з цікавістю реагує на нові слова та звуки.
Перші слова. До 12 місяців з’являються перші прості слова. Маля починає розуміти, що у кожного предмета є своя назва.
Речення. Приблизно до 1.5-2 років дитина починає використовувати речення. Найчастіше вони складаються з 3 слів, але з часом ускладнюються та збільшуються в обсязі.
Це основні етапи розвитку мовлення, і в дітей вони можуть трохи відрізнятись один від одного. Але варто мати на увазі, що тривала затримка переходу від одного етапу до іншого може бути сигналом до активної допомоги з розвитку мовлення. Сьогодні існує багато різних технік та методик, що допомагають запустити мовлення малюка.
Щоб уникнути ускладнень у розвитку мовлення, варто враховувати такі поради:
Запуск мовлення у дітей багато в чому залежить від того, як часто і яке мовлення дитина чує. Розмовляти з малюком треба з народження, навіть якщо вам здається, що дитина не розуміє слів — коментуйте все, що ви робите, або те, що відбувається навколо.
Намагайтеся спілкуватися з дитиною якнайбільше, при цьому мова дорослого має бути безпосередньо звернена до малюка та емоційно забарвлена.
Під час спілкування з малюком дорослий повинен перебувати з ним на одному рівні, щоб дитині добре було видно обличчя та артикуляцію співрозмовника.
При вимові нових звуків і слів намагайтеся говорити повільно, розтягуючи слова, тож малюкові буде легше зрозуміти артикуляцію звуків.
Намагайтеся називати навколишні речі своїми іменами, не використовуючи слова-замінники.
Обов’язково вимовляйте слова правильно, не сюсюкайте, не спотворюйте їх на дитячий манер — дитина повинна звикати до правильного звучання слів.
Не варто говорити надто багато, без пауз. Потрібно виділяти голосом назви предметів. Речення мають бути короткими та простими.
Використовуйте під час спілкування жести, але не надто багато.
Мами, найчастіше, відчувають і розуміють свого малюка з півслова. Але це може призвести до того, що мовлення формуватиметься пізніше, оскільки дитині не потрібно пояснювати свої бажання мамі, яка й так усе знає.
Співайте пісні.
Читайте книги та розглядайте картинки.
Розвивайте дрібну моторику рук, артикуляцію.
Підбираючи вправи для запуску мовлення, необхідно обов’язково враховувати особливості дитини. При розвитку мовних навичок виявляйте терпіння та фантазію, включайте більше різноманітних ігор та вправ з малюком. Тоді результат не змусить себе довго чекати, а процес принесе багато задоволення як батькам, так і їхньому малюку.
Вправи на розвиток мовлення
1. Розмови.
Чим більше дитина чує доросле мовлення , тим краще. Можна використовувати прийом «розмова із собою». У присутності малюка говоріть уголос про те, що бачите та чуєте. Головне, що вимовляти потрібно чітко, голосно, простими реченнями. Наприклад: «Де чашка?», «Я бачу книгу» тощо.
При спілкуванні з дітьми від 1 року продовжуйте і доповнюйте все сказане малюком, але не примушуйте його до повторення — цілком достатньо того, що він вас чує. Таким чином мовлення дитини готується до складнішої побудови речень, а також розвивається здатність малюка повністю висловлювати свою думку. Наприклад: Дитина каже: «Сік». Дорослий відповідає: Яблучний сік дуже смачний. Сік п’ють із чашки».
2. Потішки, пісеньки.
Усна народна творчість має величезне виховне і навчальне значення. Словесні ігри передбачають фізичну активність, розвивають велику і дрібну моторику, що головним чином пов’язано з розвитком головного мозку та мовними центрами. А багато потішок, чистомовки побудовані так, що повторюють звуки, які дитині простіше вимовляти. Крім цього, такі словесні ігри спрямовані на спільні заняття дорослих і дітей, тактильні та емоційні контакти, що благотворно впливає на цілісність виховання.
3. Дихальні вправи.
Для гри добре використовувати свистульки, губні гармоніки, флейти, а також видувати мильні бульбашки, дмухати на пір’їнки, тенісні кульки або задувати свічки. Можна зробити спеціальні пристрої для тренування — паперові метелики на ниточках.
4. Вправи на артикуляцію.
Завжди весело відбуваються «смачні ігри». Вони тренують губи та язик. Наприклад: облизувати губи, немов з’їли смачне варення, облизувати цукерку на паличці, мачати кінчик язика в солодку присипку або цукор і спробувати донести до рота, катати в роті круглу цукерку, проводити язичком доріжки на тарілці з цукровою пудрою та інше.
Відмінний спосіб – показувати гримаси. При цьому не забувати показувати язик, ховати його в «будиночок» за зубки, показувати зубки.
5. Пальчикові ігри.
Розвиток дрібної моторики справді відіграє велику роль, але без комплексного підходу результат буде мінімальним. Пальчикові ігри не тільки розвивають дрібну моторику, а й стимулюють процес запам’ятовування слів та віршів.
6. Додай слово.
Можна використовувати вірші, які добре знайомі малюкові. Наприкінці рядка робити паузу, щоб дитина змогла сама її закінчити. Відмінно підійде читання по ролях або гра «Гуси-гуси».
7. Музичні ігри.
Різні завдання та ігри з музикою та музичними інструментами – це спосіб навчити говорити прості склади та слова, запам’ятовувати вірші, співати пісеньки, а також розвивати дрібну та велику моторику, координацію. Для найменших підійдуть пісеньки зі звуконаслідуванням, ігри з музичними інструментами. Можна використовувати ложки, барабан, бубон, дзвіночки, ксилофон та ін.
Потрібно включати до гри танці з рухами, поворотами. Спочатку просто показувати це малюкові чи танцювати з ним на руках, а потім, коли він навчиться стояти та ходити, вивчити рухи разом.
8. Ігри на пошук предметів.
Такі ігри сприяють розвитку пасивного словника. Для найменших можна ховати предмети під хусткою. Для дітей старшого віку — пошук предметів у крупі, в кімнаті. При цьому можна запитувати так: «Де котик, покажи!» або «Знайди котика».
9. Ігри з дидактичним матеріалом
Ці ігри також сприяють збагаченню пасивного словника, знайомлять із новими предметами та властивостями. Дорослий дає інструкцію, яку дитина має виконати, причому активними словами стають: дай, принеси. Варіанти: «Дай червоний м’яч», «Принеси жовтий кубик».
10. Завдання на розвиток слухового сприймання.
Дуже важливо, щоб дитина вчилася правильно та уважно слухати. Для цього грайте в ігри:
Вгадай хто каже? (Що звучить? ).
Де звучить? (праворуч, ліворуч, внизу тощо).
На звук барабана — стрибати, звук труби — плескати в долоні та інше.
Вправ, які можна застосовувати для запуску та розвитку мовлення, існує досить багато. Для деяких із них потрібна спеціальна підготовка, а якісь можна використовувати у будь-який зручний час без попередньої роботи. Головне, це враховувати основні правила розвитку мовлення та застосовувати різні ігрові прийоми, фантазувати та захоплювати цим свого малюка.
Шановні батьки, фахівці ІРЦ бажають успіхів у розвитку мовлення ваших дітей!