
Просторово-часові уявлення відіграють неабияку роль у формуванні та розвитку дошкільників. Освоєння понять часу та простору має виключну роль у побудові дитиною цілісної картини світу, усвідомлення свого місця в ньому.
Простір і час є універсальною, базисною категорією у пізнанні дитиною оточуючих її людей і речей. Ці уявлення є невід’ємною частиною життя будь-якої людини, адже не можливе саме існування поза простором і часом. Розвивати просторові навички можна не лише на корекційних заняттях фахівців, але і вдома завдяки простим іграм.
Охоплюючи всі сфери взаємодії дитини з довкіллям, орієнтування у часі та просторі створює умови для її всебічного розвитку, зокрема формування світогляду, самосвідомості, а отже, є важливою умовою процесу соціалізації.