Please follow and like us:
20
20
0
0
20
СУПРОВІД ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ
Порушення слуху у ранньому віці впливає на розвиток дитини. Насамперед, порушення слуху позначається на мовленнєвому розвиткові дитини, може стати перешкодою для встановлення соціальних контактів, ускладнювати процес пізнання довкілля. Відсутність або недостатність слухових відчуттів (вражень), зниження можливості сприймати звуки оточуючого середовища, зокрема мовлення, власний голос, впливає на природній шлях розвитку дитини, зумовлює труднощі у спілкуванні та взаємодії з навколишнім середовищем, відтак виступає бар’єром у розвитку пізнавальних можливостей, мовлення, першочергових вмінь та навичок, зокрема слухових. Саме рання діагностика порушень слуху і своєчасна реабілітація мінімізують негативний вплив зниження слуху на розвиток дитини. За таких умов основним завданням виступає попередження виникнення вторинних відхилень у розвитку дитини.
Важливою у такому контексті є інформаційно-психологічна підтримка батьків, що сприяє ранній систематичній сурдопедагогічній допомозі, організації адекватного слухопротезування, створенню комунікативно насиченого середовища вже на ранніх етапах. Доведено, що діти з порушеннями слуху, які були задіяні у програмі раннього втручання, мають кращі навчальні та соціальні навички у порівнянні із однолітками, які таку послугу не отримали.
Необхідним є створення умов, що дозволяють дитині розвивати слухове сприймання, навички орієнтування, спілкування, сприймання та розуміння мовлення, володіння жестовою мовою. У такому контексті важливими є слуохопротезування, створення розвивального, комунікативно насиченого середовища навколо дитини, супровід фахівців, що уможливлює наближений до природного шлях розвитку вмінь та навичок. Враховуючи важливість раннього віку необхідно максимально ефективно використати цей час для різнобічного повноцінного розвитку дитини.
Супровід дітей з порушеннями слуху раннього віку поєднує медичний, психологічний, соціальний та освітній компоненти. Його мета — запобігти проблемам пізнавального, комунікативного та соціального характеру.
Раннє втручання щодо дітей з порушеннями слуху — міждисциплінарна сімейноцентрована система допомоги дітям раннього віку з порушеннями слуху, що передбачає скринінг слуху новонароджених, аудіологічну діагностику, слухопротезування, реалізацію індивідуальної програми підтримки та спрямована на запобігання виникненню додаткових труднощів у розвитку дитини й підвищення якості життя родини (Концепція створення та розвитку системи раннього втручання, схвалена розпорядженням КМУ від 26.05.2021 № 517-р).
Основні складники допомоги дитині та її родині:
• виявлення порушення слуху;
• слухопротезування;
• корекційно-розвиткова робота мультидисциплінарної команди за участю батьків.
Вирішальне значення для розвитку дитини з порушенням слуху має рання діагностика та рання комплексна медико-психолого-педагогічна допомога. Згідно із сучасними світовими стандартами для того, щоб запобігти чи мінімізувати негативні наслідки порушення слуху, необхідно:
• виявити його — у перший місяць життя дитини;
• встановити характер і ступінь порушення — до трьох місяців;
• здійснити слухопротезування та розпочати педагогічну допомогу — у віці до шести місяців.
В Україні законодавчо унормовано обов’язковий скринінг слуху новонароджених, а також перевірку перед зарахуванням до закладу дошкільної освіти (не пізніше трирічного віку) та закладу загальної середньої освіти (не пізніше шестирічного віку) (Порядок скринінгу слуху дітей, затверджений наказом МОЗ від 09.06.2021 № 1144).
Варто перевірити слух, якщо мовлення дитини не відповідає віковим нормам, втрачаються вже набуті мовленнєві навички, дитина не реагує на звукові сигнали тощо. Усі діти, у яких при діагностичному обстеженні виявлено порушення слуху, підлягають обліку для того, щоб організувати подальше спостереження та надати ранню допомогу: лікування (за потреби), слухопротезування індивідуальними слуховими апаратами та/або системами кохлеарної імплантації, проведення занять із сурдопедагогом, психологом та облаштування сприятливого для розвитку середовища вдома та в закладі дошкільної освіти.
Важливими аспектами супроводу дітей раннього віку є:
• спрямованість роботи педагогів і батьків на розвиток комунікативних навичок, гри, емоційного контакту з дитиною; надання фахівцем допомоги в організації комунікативно насиченого середовища вдома та збереження або налагодження й удосконалення емоційного контакту /взаємодії між членами родини (незалежно від провідного засобу комунікації в родині —словесна або/та жестова мова);
• забезпечення перебування дитини в мовленнєвому середовищі, яке мотивує її до слухання та спілкування;
• розвиток навичок слухання та мовлення дитини відповідно до її віку й досвіду;
• використання набутих навичок у щоденній діяльності.
Відповідно до запитів батьків, мови спілкування в родині (переважно жестова мова) до раннього втручання залучають педагогів, які знають жестову мову.
Слухопротезування
Покращити слухове сприймання можна за допомогою слухопротезування індивідуальними слуховими апаратами або системами кохлеарної імплантації На ринку України представлена широка лінійка слухових апаратів низки виробників, які відрізняються між собою за технічними характеристиками, показаннями для застосування, функціональністю.
У практиці оперативного втручання використовують системи кохлеарної імплантації кількох закордонних виробників.
Слухопротезування слуховими апаратами має мінімум протипоказань (гострі запальні процеси у внутрішньому, середньому або зовнішньому вусі, які можуть прогресувати через закриття зовнішнього слухового проходу).
Переваги слухопротезування:
• підвищення рівня безпеки, що є актуальним для всіх, незалежно від вибору мови спілкування (словесна чи жестова);
• орієнтування в акустичному середовищі (зменшує рівень стресу, збільшує можливості швидкої адекватної реакції на те, що відбувається довкола);
• збільшення «ваги» слухового компонента у сприйманні мовлення та опануванні власним мовленням;
• збільшення соціально-комунікативних можливостей (розширення кола осіб —
комунікативних партнерів, покращення якості комунікації в широкому розумінні).
Готуватися до слухопротезування потрібно одразу після виявлення порушення слуху, а до виявлення — одразу після виникнення порушення. Роботу із сурдопедагогом необхідно розпочати одразу після виявлення порушення, ще до початку користування засобами слухопротезування.
Кохлеарна імплантація — це система заходів, спрямована на забезпечення фізичної можливості сприймати звуки, до якої входить передопераційне обстеження, хірургічна операція з протезування недієздатного рецептора слухового аналізатора (кортієвого органа), підключення й програмування системи та налаштування мовленнєвого процесора.
Кохлеарне імплантування надає можливість сприймати звуки різних частот і різної інтенсивності, що важливо для пізнання навколишнього світу, орієнтування в акустичному середовищі, встановлення соціальних контактів. Його ефективність забезпечується технічними характеристиками імпланта, особливостями передопераційної підготовки, технологією хірургічного втручання та якістю подальшого супроводу. Кохлеарна імплантація не обмежується медичним втручанням і технічним супроводом, а передбачає тривалий корекційно-розвивальний вплив на слухомовленнєвий розвиток. Педагогічний складник кохлеарного імплантування передбачає систематичні корекційно-розвиткові заняття з розвитку слухового сприймання та мовлення на відновленій сенсорній основі.
У рекомендаціях Всесвітньої доповіді про слух 2021 року зазначено, що кохлеарний імплант є найефективнішим нейропротезом з усіх, які розроблено й використовуються в реабілітації.
В Україні унормовано безоплатне слухопротезування системами кохлеарної імплантації (постанова КМУ «Деякі питання впровадження та реалізації нового механізму фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги в окремих науково-дослідних установах Національної академії медичних наук» від 03.03.2021 № 181).
Please follow and like us:
20200020