
По всьому світу 2 квітня одягають блакитне на знак підтримки людей з розладом аутистичного спектру.
Аутизм — це не хвороба. Це стан вразливості. Як зрозуміти та підтримати дітей з аутизмом?
Якщо ви бачили одну дитину з аутизмом — це означає, що ви бачили лише одну дитину з аутизмом. Двох однакових осіб з розладами аутистичного спектру не існує. Історія кожної людини з аутизмом є неповторною.
Розлади аутистичного спектру охоплюють різні за враженістю симптоми. Це схоже на градієнт від світло-блакитного, де ми бачимо окремі елементи, які значно не впливають на життя людини, до темно-синього, де симптоми є більш яскравими і визначають якість життя та соціалізацію загалом.
Через що виникає аутизм?
Наразі відомо, що генетичний фактор є одним із ключових у розвитку розладу. Іншим чинником є органічне ураження центральної нервової системи. У дітей з аутизмом порушуються процеси сприйняття та обробки інформації, неналежним чином функціонують мережі мозку, які відповідають за організацію поведінки загалом, соціальної зокрема.
Більшість батьків у певні моменти запитують “чи все гаразд з моєю дитиною”?
Наразі багато фахівців знають і використовують протоколи скринінгу та програми раннього виявлення основних ознак розладу. Запідозрити перші прояви РАС можуть і батьки. Червоними прапорцями є такі ознаки:
→ дитина майже не встановлює зоровий контакт або робить це у незвичний спосіб;
→ дитина виявляє значно менше цікавості, ніж очікується, до того, що відбувається;
→ ви помітили, що дитина ніби перебуває у власному світі, бавиться сама;
→ малюк не наслідує поведінку та ігри інших людей, зокрема батьків;
→ дитина починала говорити, а потім перестала та/або розвиток мовлення не відповідає віку дитини;
→ дитина уникає будь-якого контакту — не любить, коли до неї торкаються, обіймають тощо;
→ відсутня реакція на прості вказівки та/або звернення до дитини — при тому, що поведінка в інших ситуаціях вказує на те, що зі слухом дитини все гаразд;
→ дитина механічно та багаторазово повторює почуті слова, наприклад, з телепрограм; — не використовує жестів і міміки при спілкуванні, повторює останні слова речень, звернених до неї;
→ має стереотипні рухи, наприклад, крутіння головою, розгойдування тощо;
→ дитину важко зупинити, відволікти від одноманітних повторюваних дій;
→ різко реагує на будь-які зміни у звичних процесах.
Якщо ви спостерігаєте в дитини кілька ознак із перелічених, варто відвідати спеціаліста. Звісно, діагноз не встановлюється лише на основі перелічених ознак. Існують певні діагностичні критерії, якими керується фахівець.
Аутизм — це не хвороба, яку ми можемо вилікувати. Це, швидше, стан вразливості, який потребує чутливого ставлення до людини.
Важливо розуміти, що мозку дитини з аутизмом може бути важко опрацювати ту кількість і рівень сенсорного навантаження, що є звичним для більшості дітей. Нетипова поведінка дітей із РАС може викликати осуд зі сторони суспільства та нерозуміння, що з дитиною щось не так. Негнучкість або зацикленість за відсутності допомоги можуть призводити до сильних емоційних реакцій — істерик.
Основна допомога та підтримка дітей з аутизмом — це неосудливе ставлення до дитини у всіх ситуаціях, де ми можемо бути дотичними. Це садочок, школа, тренувальні гуртки, магазини, місця відпочинку, транспорт тощо.
Різноманітні прояви аутизму потребують, відповідно, різної допомоги та підтримки.
На що звернути увагу при взаємодії з дітьми, які мають аутизм:
→ інколи може виглядати, що дитина вас не чує, не розуміє чи ігнорує. Не робіть передчасних висновків, дайте час і простір для відповіді. Часом, привітної посмішки з вашої сторони чи привітання може бути достатньо.
→ діти з РАС легше сприймають візуальну інформацію, ніж звуки. Це пов’язано з особливостями сенсорної обробки інформації. Тому краще для ефективного спілкування застосовувати короткі фрази, паузи та уникати порівнянь. Щоб зменшити сенсорне навантаження, у садочках, школах та інших місцях скупчення людей можна створити більш комфортні умови перебування. Найкращою допомогою є повага і прийняття вразливості інших. Діти з розладами спектра аутизму потребують гідного ставлення та чутливості до їх особливостей. Кожен і кожна з нас має власні можливості підтримати інших.
