Консультує фахівець ІРЦ №6 Тетяна Безугла.
Ознаки порушень мовлення у дитини в ранньому віці.
До кінця 1 місяця дитина не кричить перед годуванням
До кінця 4-х місяців не посміхається, коли з ним розмовляє, грає мама.
До кінця 5 місяця не прислухається до звуків та музики
До кінця 7місяця не реагує на інтонацію голосу, не впізнає голос мами «комплексом пожвавлення»
До кінця 9місяця відсутній лепет, дитина не повторює звукосполучення та склади за дорослим.
До кінця 1 року дитина не махає ручкою, коли прощається, головою на знак заперечення. Не вимовляє жодного слова і не виконує прості інструкції: «Дай!», «На!», «Візьми!».
До 1,5 років не показує і не називає маму і тата, не будує вежу з кубиків, не диференціює іграшки, що звучать, не використовує вказівний жест.
До 2 років не показує частини тіла, не показує маму та тата на фотографії, не виконує двоступінчасту інструкцію «Піди на кухню та постав тарілку на стіл»
До 2,5 років не розрізняє «великий — маленький», не спілкується з дітьми.
До 3 років не може назвати своє ім’я та прізвище, розповісти простий вірш та казку.
Якщо цього немає – є привід звернутися до фахівців.
Можливі причини порушень мовлення:
-вірусні та ендокринні захворювання матері, загроза викидня, травми, токсикоз, низький рівень гемоглобіну;
-генетичні аномалії, спадкова схильність.
-несприятливі пологи;
-захворювання перенесені дитиною у перші роки життя;
-діти, які отримали при народженні низькі бали за шкалою Апгар;
Точну причину порушень визначає лікар, а вид мовного порушення – логопед.
Що можуть зробити батьки для успішного розвитку мовлення?
Мовлення – це найвища психічна функція, тому дуже важливий період внутрішньоутробного розвитку дитини. Батькам необхідно подбати про розвиток мовлення ще до його народження. Важливо, щоб майбутня мама отримувала лише позитивні емоції.
Більше спілкуйтеся зі своїм малюком! Доброзичливість, м’який та спокійний голос, граматично правильна мова – ще один важливий чинник розвитку мовлення.
Часто діти, використовуючи лише вказівний жест, отримують бажане. Привчайте дитину до того, щоб вона якнайповніше висловлювала свої бажання, говорила нові слова, пропозиції.
Не лайте дитину за неправильні слова. Це може спровокувати невротичні реакції. Малюк замкнеться, перестане говорити та вивчати нові слова.
Розвивайте вміння малюка слухати та бути уважним. Грайте з ним у ігри, які сприяють розвитку вміння слухати та чути: «Послухай, що там цокає? А це що галасує?». Нехай малюк вчиться розрізняти мовні та немовні звуки (звуки навколишнього середовища).
Вивчайте з дитиною казки, вірші, пісеньки, запам’ятовуючи їх і повторюючи, він вивчає нові слова, тренує пам’ять та увагу.
Важливо знати:
Порушення мовлення можна виправити – важливо не прогаяти час!

22 січня в Україні відзначають важливе свято — День Соборності України. Сьогодні український народ відзначає важливу дату своєї багатовікової історії. Це свято об’єднання українських земель в єдину самостійну державу. Ми вкотре змушені боротися за нашу єдність, незалежність та свободу. За час повномасштабної війни, яку розв’язала росія, ми довели, що ми сильна та незламна нація. Цього дня бажаємо благополуччя нашій країні, наснаги та успіху кожному захиснику та захисниці. Нехай любов до рідного краю об’єднує нас, допомагає йти до перемоги та процвітання соборної незалежної демократичної могутньої України. Нехай в серцях українців панують світло та любов навіть в найтемніші часи. Мирного неба та міцного здоров’я!

Консультує фахівець ІРЦ №6 Тетяна Безугла.
Розвиток мовлення дітей раннього віку.
Ранній вік вважається дуже важливим періодом у житті дитини. Це час найбільш бурхливих та стрімких змін у психічному та фізичному розвитку малюка. Дитина робить перші кроки, вчиться говорити, починає використовувати жести та інші комунікативні засоби.
3 тижні – 1 місяць – з’являється крик, що означає емоційний дискомфорт, біль чи голод. При фізичній напрузі дитина кректує, видаючи звуки «а», «е».
2 — 3 місяці: у дитини з’являється гуління, вона вимовляє прості звуки — «а», «у», «и», іноді в поєднанні з «г». Це важливий етап розвитку мовлення дітей раннього віку.
4 — 6 місяців — дитина видає високі співучі звуки, звуки вигуку, реагує радісними звуками на обличчя близьких.
6 — 9 місяців — лепет, малюк повторює однакові склади («ма-ма-ма», «ба-ба-ба». «дя-дя-дя», «гу-гу-гу»).
9 — 11 місяців — малюк починає наслідувати звуки мови дорослих.
11 — 14 місяців — з’являються перші осмислені слова «мама», «тато», «баба», «дядя», від 8 до 14 слів. Співвідносить слово з предметом
До 2 років у словниковому запасі дитини є 100-200 слів. Малюк вже будує речення із 2-3 слів.
До 3 років обсяг словника збільшується до 1000 слів з допомогою збагачення життєвого досвіду дитини. З’являються прості прийменники: на, під, за, з, у. Дитина запам’ятовує вірші, дитячі пісеньки.
До кінця 3 роки більшість дітей вміє граматично правильно будувати просте речення, вести діалоги, розповідати, що бачили і чули.
Важливо знати!!!
Не слухайте порад від інших батьків, у яких діти почали говорити після 3 років «Не переживай, дитина заговорить сама!». Говорити можливо малюк і буде, тільки питання в тому, яким саме буде це мовлення.
17 січня 2024 фахівці ІРЦ №6 Печерського району м.Києва прийняли участь у засіданнях команд психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами Ліцею №88. Педагоги обговорили навчальні досягнення учнів, динаміку їхнього розвитку, стратегії подальшої підтримки в освітньому процесі, почули слова вдячності педагогам від батьків за турботливе ставлення та індивідуальний підхід до навчання та розвитку їхніх дітей.
Фахівці ІРЦ №6 продовжують роботу в командах психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Відбулися засідання команди психолого-педагогічного супроводу в Печерській гімназії №75. В дружній атмосфері педагоги обговорили навчальні досягнення та труднощі учнів з особливими освітніми потребами, визначилися з напрямками подальшої роботи та додаткової підтримки в освітньому процесі.
12 січня 2024 року в ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва відбулася зустріч з психологами Предславинської гімназії № 56 та Спеціалізованої школи № 80. Під час зустрічі з фахівцями (консультантами) ІРЦ № 6 педагоги задали нагальні питання щодо організації інклюзивного навчання, надання корекційно-розвиткових послуг, оформлення документації, поділилися досвідом роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
В цей день фахівці ІРЦ № 6 також відвідали Спеціалізовану школу № 89, де зустрілися з колегами з команд психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами для перегляду індивідуальних програм розвитку, обговорення актуальних питань щодо індивідуалізації освітнього процесу, стратегій їхньої додаткової підтримки.
Фахівці ІРЦ №6 на чолі з директором Наталією Целобаєвой — Якубовою відвідали ЗДО №273 та провели семінар для педагогічних працівників «Актуальні питання організації інклюзивного навчання в закладі дошкільної освіти. Практичні кейси.» Розпочала захід директор ІРЦ №6 Печерського району м. Києва Наталія Целобаєва-Якубова, яка наголосила на важливості даної теми, зорієнтувала учасників у змінах які відбулися в роботі ІРЦ, нагадали про зміни в організації інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами під час військового стану. Під час проведення семінару педагогічні працівники мали змогу задати питання, що їх цікавлять, розібрати з фахівцями конкретні випадки, що виникають в процесі підтримки дітей з особливими освітніми потребами в навчальному середовищі в умовах викликів сьогодення. Фахівці ІРЦ №6 надали практичні поради та рекомендації щодо кожного конкретного випадку, профілактики проявів небажаної поведінки у дітей з ООП, разом з колегами визначили стратегії та напрямки додаткової підтримки дітей з ООП.
8 січня 2024 року фахівці (консультанти) ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва відвідали ЗЗСО № 80, зустрілися з колегами з команд психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами та їхніми батьками для перегляду індивідуальних програм розвитку, обговорення навчальних досягнень та труднощів учнів з ООП, моніторингу виконання індивідуальних програм розвитку. Під час зустрічі визначили напрямки та методи подальшої роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, стратегії їхньої додаткової підтримки в освітньому процесі. Дякуємо колегам за співпрацю.
Консультують фахівці ІРЦ № 6
ЩО ТАКЕ РАННЄ ВТРУЧАННЯ
Перші роки життя людини відіграють не просто абияку, а визначальну роль для того, яким буде все її життя. Саме від перших років життя дитини, від того, якими були стосунки з мамою, татом, родиною, яким було оточення, залежить, яка буде особистість і яким буде її життя.
У випадку, коли в дитини є порушення розвитку або є загроза їх появи, час є ще більш коштовним. Саме для того, щоби не лише такі діти, але й родини загалом якомога швидше отримали фахову допомогу та підтримку, і створена послуга раннього втручання.
Допомогти дитині з особливостями розвитку адаптуватися й поліпшити якість життя всієї сім’ї – основне завдання фахівців раннього втручання.
Раннє втручання – це міждисциплінарна сімейноцентрована система допомоги дітям раннього віку (від народження до 3-х років) із порушеннями розвитку та дітям груп біологічного й соціального ризику, спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини.
Раннє втручання (РВ) надає свої послуги насамперед дітям перших років життя, оскільки раннє виявлення біологічних та соціальних чинників ризику щодо порушення розвитку дитини дає можливість своєчасно почати інтенсивну допомогу в ранньому віці, коли розвиток дитини особливо піддається впливу і є можливість запобігати появі обмежень як у функціонуванні сім’ї, так і в фізичному та психосоціальному розвитку дитини.
В останні роки відмічаються тенденції до збільшення числа дітей з комплексними порушеннями психофізичного розвитку. Проблеми раннього виявлення, психолого-педагогічної діагностики і корекції розвитку дітей даної групи залишаються одними з найактуальніших.
Психічний розвиток дітей з комплексними порушеннями відбувається в особливих умовах сприймання зовнішнього світу і взаємодії з ним. Дефіцитарність інформаційних каналів на основі сенсомоторного обмеження розвитку стає гальмуючим фактором, що затримує всі можливі напрями розвитку дітей. Поєднання первинних порушень призводить до відставання в розвитку мислення, уваги, пам’яті, сприймання, що в цілому негативно позначається на функціонуванні пізнавальної системи дитини. Підвищена виснаженість усіх психічних процесів виявляється в низькій працездатності, стомлюваності, емоційній лабільності, що призводить до порушення особистісного розвитку. Глибоке розуміння взаємозв’язків у структурі комплексного порушення надзвичайно важливе для вибору оптимальної стратегії психолого-педагогічного супроводу та корекційно-розвивальних заходів.
Командна взаємодія фахівців дає можливість виявити і попередити несприятливі варіанти розвитку дитини і ефективніше вирішувати виявлені проблеми.
Зокрема, для всіх категорій дітей з комплексними порушеннями розвитку виявляють наступні проблеми:
• соціальна дезадаптованість дитини;
• уповільнене й обмежене сприймання;
• порушення розвитку моторики;
• порушення мовленнєвого розвитку;
• порушення розвитку мисленнєвої діяльності;
• недостатня пізнавальна активність;
• прогалини у знаннях і уявленнях про навколишній світ;
• порушення міжособистісних стосунків;
• порушення особистісного розвитку (невпевненість у собі, невиправдана залежність від оточуючих, низька комунікабельність, песимізм, занижена або завищена самооцінка, невміння керувати власною поведінкою).
Особливості дітей з комплексними порушеннями призводять до суттєвої затримки розвитку психічних новоутворень і якісній своєрідності становлення їхньої особистості. Ці особливості можуть проявлятись у дітей неоднаковою мірою, у різних комбінаціях, тому важливим є діагностичне вивчення дітей на кожному віковому етапі їхнього розвитку.
ЯК ПРАЦЮЄ РАННЄ ВТРУЧАННЯ
Враховуючи, що дитина розвивається під впливом навколишнього середовища, головним принципом РВ є принцип сімейноцентрованої послуги. Клієнтом програми є вся сім’я як цілість і як соціально-комунікативна система. Батьків (або опікунів) дитини навчають, як прийняти особливості дитини і створити умови, що максимально сприятимуть її розвитку.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА НАДАННЯ ПОСЛУГИ РАННОГО ВТРУЧАННЯ
Послуга раннього втручання – це послуга, яка поєднує медичну, психологічну, педагогічну та соціальну складові і надається мультидисциплінарною командою фахівців. Вона спрямована на забезпечення розвитку дітей від народження до 4-х років з порушеннями розвитку або ризиком виникнення таких порушень, зростання та виховання їх у середовищі, природному для дітей відповідного віку без порушень або максимально наближеному до нього, підтримку та розвиток компетентності батьків з метою створення умов для підвищення рівня участі дітей у повсякденному житті та їх соціальної інклюзії. Клієнтами послуги раннього втручання можуть бути сім’ї, що виховують дітей до 4-х років:
• з діагнозами, що передбачають наявність порушень розвитку, незалежно від ступеня їх тяжкості;
• з порушеннями або затримками розвитку, що зафіксовані за допомогою оціночних шкал і методик;
• з ризиками виникнення проблем або порушень в розвиткові (біологічні та соціальні).
Надання послуги раннього втручання базується на певних принципах.
Сімейноцентрованість. Оскільки для дитини раннього віку саме сім’я є вирішальним ресурсом її розвитку, задача раннього втручання – посилити батьків в їх спроможності розвивати та виховувати свою дитину. Важливо допомогти сім’ї вбудовувати розвиваючі та допоміжні стратегії в режим життя сім’ї, допомогати сім’ї в цілому й кожному з батьків знаходити и вибудовувати власні ресурси, щоб справлятися з проблемами, що змінюються, потребами дитини й вирішувати власні особистісні задачі.
В технології раннього втручання батьки дитини є членами команди раннього втручання та приймають активну участь на всіх етапах реалізації технології. Програма РВ будується, спираючись на запит, узгоджений батьками та фахівцями. Батьки беруть активну участь в процесі оцінки, обговорення профіля розвитку дитини, узгоджують з фахівцями ціль роботи, загальний план та план дій, у виконанні якого мають власну частину. Батьки завжди знаходяться в кімнаті під час зустрічей. Зустрічі можуть відбуватися як в центрі, так і вдома під час домашніх візитів. Періодично батьки зустрічаються з фахівцями без дитини для обговорення програми. Важливим критерієм оцінки ефективності програми РВ є те, наскільки змінилася якість життя сім’ї вдома.
Міждициплінарність та командність. Послугу раннього втручання надає команда фахівців, що складається з психолога, логопеда, фізичного терапевта й лікаря (педіатра або невролога). Кожен член команди володіє певним об’ємом знань суміжних областей, що формує загальну мову в команді та розширює можливості кожного спеціаліста у вирішенні своїх професійних задач. Фахівці працюють з одним пакетом документів, разом вивчають потреби сім’ї, заповнюють профіль розвитку дитини, визначають в роботі одну мету, для досягнення якої вони будуть працювати разом з батьками. В роботу з сім’єю не може бути включено лише одного фахівця, оскільки потреби дитини та сім’ї не обмежуються вирішенням однієї проблеми, тому навколо кожної сім’ї формується команда фахівців. Батьки дитини є повноправними членами команди й приймають активну участь у всіх етапах реалізації послуги. В команді існують певні правила, котрі стосуються взаємодії фахівців поміж собою та взаємодії фахівців з сім’єю та дитиною. Існування таких правил запобігає професійному вигоранню.
Функціональний підхід. В практиці раннього втручання використовується функціональний підхід. Метою оцінки й предметом роботи є те, як дитина справляється з повсякденними життєвими ситуаціями, спираючись на те, що вона хоче, що вона вже вміє робити, як реалізує свої можливості, як різні фактори впливають на її здатність справлятися з повсякденними справами. Якість життя дитини безпосередньо залежить від її можливостей брати участь в повсякденному житті та його здатності впливати на життєву ситуацію. Під час планування роботи в ранньому втручанні фахівці разом з сім’єю відразу визначають ті зони, в яких участь дитини обмежена й визначають, чому необхідно навчити дитину та дорослих, що піклуються про неї, щоб підвищити якість участі дитини.
Реалізація програм раннього втручання в природному середовищі з використанням повсякденних рутин.
Встановлено, що маленькі діти краще навчаються, якщо вони можуть практикувати нові навички в межах тієї діяльності, в якій вони будуть в подальшому їх використовувати в ситуаціях, які не відображають для дитини реальної життєвої проблеми. Природні ситуації сприяють розвитку та розширенню різноманітних можливостей дитини (в соціальній, комунікативній, руховій та інших сферах), які, в свою чергу, покращують її здатність навчатися. Послуга раннього втручання надається в типових повсякденних активностях дитини, що збільшує кількість можливостей для навчання.
Надання послуги раннього втручання
Алгоритм надання послуги раннього втручання є проходження сім’єю та командою фахівців крок за кроком певних етапів: виявлення дітей з високим ризиком порушень психічного розвитку, побудову індивідуальної програми раннього втручання, виконання цієї програми та оцінку її ефективності. Побудова індивідуальної програми раннього втручання має циклічність. Кожний цикл складається з наступних кроків: формування узгодженого між фахівцями та батьками запиту, виділення ключової проблеми, оцінка когнітивного, моторного, соціально-емоційного, мовленнєвого розвитку та адаптивних навичок дитини та дитячобатьківських відносин у відповідності до узгодженого запиту, формулювання цілі роботи у SMART-форматі, оцінка досягнення поставленої цілі та нового циклу, який розпочинається з формування нового узгодженого запиту та складається з вищенаведених етапів.
Звернення батьків.
Звернення батьків до раннього втручання здійснюється за телефоном або під час особистого відвідування центру, відділення в поліклініці або іншій установі, де надається послуга раннього втручання. Першою людиною, що контактує з сім’єю є координатор послуги.
Первинне звернення – важливий і відповідальний момент у встановленні довірчих й доброзичливих відносин батьків та фахівців. Під час первинного звернення батьки мають можливість коротко розповісти про проблеми дитини, отримати інформацію щодо послуги раннього втручання, визначити, чи може дитина отримувати послугу раннього втручання з огляду на вік та характер проблем, домовитися про дату й час первинної оцінки потреб дитини та її сім’ї.
Первинна оцінка розвитку дитини та потреб родини проходить під час первинної зустрічі з дитиною та батьками. Мета первинної оцінки – визначити, чи потребує дитина та сім’я послуги раннього втручання та отримати інформацію про можливості і труднощі дитини та потреби родини. Важливою складовою першої зустрічі є встановлення довіри та довірчого контакту, тому особлива увага приділяється фізичним та психологічним факторам контакту.
Первинна оцінка проводиться в ігровій кімнаті, у якій є килим для гри з дитиною на підлозі, маленький столик і маленькі стільчики, шафа з іграшками, доступна для дитини. Іграшки та обладнання підбирає фахівець, спираючись на інформацію, отриману при зверненні сім’ї й заздалегідь приносить до кімнати. Для встановлення кращого контакту з дитиною та створення найбільш комфортної та довірливої атмосфери фахівці розташовуються «на одному рівні» під час спілкування з дитиною, наприклад, на підлозі або використовувати дитячі (невисокі) меблі. Первинна оцінка проводиться спільно двома фахівцями. Такий формат дозволяє уникати необхідності батькам повторювати декілька разів ту ж саму анамнестичну інформацію для різних спеціалістів. Проводять первинну оцінку два фахівця з різною спеціалізацією, наприклад, це може бути лікар і психолог, або психолог та фізичний терапевт. На вибір фахівців впливає та інформація про основні проблеми дитини, яку батьки надали під час первинного звернення. Процес організовано таким чином, щоб фахівці й батьки одночасно бачили, що робить дитина «тут і зараз», обговорювали і погоджувати спільне бачення. Така організація дозволяє відразу залучати батьків у процес як активних учасників і експертів щодо бачення особливостей розвитку своєї дитини.
Важливою частиною процедури первинної оцінки є відеозапис, який фіксує поведінку дитини, її гру і взаємодію з дорослими протягом невеликого проміжку часу (7-10 хв.). Відеозапис проводиться за поінформованої згоди батьків. Її матеріали дозволяють більш детально проаналізувати комунікаційні сигнали дитини, особливості її моторики й психоемоційних станів. Комп’ютерна обробка результатів опитувальники KID та RCDI, які батьки заповнили вдома, займає 5-7 хвилин, то вже на цьому етапі фахівці й батьки отримають результати комплексної оцінки за всіма сферами розвитку дитини – моторним, когнітивним, соціально-емоційним, мовленнєвим, адаптаційним розвитком. Всі результати та висновки фахівців є відкритими й доступними для батьків. Час на проведення первинної оцінки є фіксованим і становить 1 годину 20 хвилин. З них 50 хвилин фахівці проводять з сім’єю в кімнаті, та 30 хвилин призначені для обговорення та заповнення фахівцями документації після первинної оцінки.
Проводячи спостереження, діагностичні проби та опитування батьків фахівцям важливо:
• звертати увагу та описувати дії дитини, те, що вона робить під час первинної оцінки, тобто фіксувати можливості дитини
• фіксувати найвищий рівень володіння дитиною тією чи іншою навичкою
• максимально докладно і детально описувати рівень володіння навичками
• описувати навички дитини з точки зору того, як вона використовує їх для гри, спілкування, пізнання, переміщення, тощо – тобто в щоденній діяльності.
Підсумовуючи спостереження та роблячи висновки після первинної оцінки, фахівці надають батькам своє професійне бачення ситуації та зони найближчого розвитку дитини. Після підведення підсумків первинної оцінки, фахівці задають питання «Що б ви хотіли, щоб ваша дитина навчилася робити найближчим часом?». Відповідь на це питання і є фактично тим запитом батьків, з якого розпочнеться розробка індивідуальної програми раннього втручання.
Наприкінці первинної оцінки фахівці можуть зробити висновок, чи потребує дитина послуги раннього втручання та повідомити про це батьків. У разі наявності потреби в ранньому втручанні батьки інформуються про наступні кроки, які будуть зроблено після первинної оцінки: обговорення результатів первинної оцінки за участю всіх фахівців команди, вибір міждисциплінарної команди для роботи, зустріч для знайомства батьків з цією командою для узгодження плану подальшої роботи. Батькам пропонується час, коли вони можуть подзвонити та узгодити час зустрічі з командою. Якщо під час первинної оцінки виявиться, що дитина не потребує раннього втручання, то батьки ознайомлюються з результатами первинної оцінки, їм надаються рекомендації щодо розвитку дитини та пропонується через 3-6 місяців заповнення опитувальників для моніторингу розвитку дитини, за потребою.
Командне обговорення результатів первинної оцінки – важливий етап в складанні та реалізації програми раннього втручання. Фахівці, які проводили процедуру первинної оцінки, надають її результати для всієї команди раннього втручання, використовуючи відеоматеріали, карту первинної оцінки та результати обробки опитувальників KID (RCDI). Під час такого командного обговорення відбирається команда, яка буде працювати з сім’єю, проводити поглиблену оцінку й реалізовувати програму раннього втручання. Результати командного обговорення первинної оцінки фіксуються в щоденнику роботи з сім’єю. В загальній дискусії фахівців визначаються сильні та слабкі сторони розвитку дитини, відзначаються особливості дитячобатьківських відносин і емоційного стану батьків, які впливають на динаміку розвитку дитини. Таке обговорення закінчується тим, що команда, яка буде працювати з родиною, отримує ідеї для узгодження запиту під час наступної зустрічі з батьками та можливий напрямок роботи. Зустріч з батьками після обговорення командою фахівців результатів первинної оцінки – необхідний крок у формуванні плану втручання й розвитку робочого альянсу в роботі з батьками. Ця зустріч, так само, як і всі інші зустрічі з сім’єю, відбувається в заздалегідь визначений час і має певну тривалість (відбувається протягом 50 хвилин). В цій зустрічі приймають участь: — батьки, — фахівці, що проводили первинну оцінку, — фахівці, які були рекомендовані під час командного обговорення первинної оцінки в якості тієї команди, яка буде розробляти й реалізовувати програму втручання для даної сім’ї. Рекомендується проведення такої зустрічі без присутності дитини, щоб батьки та інші члени сім’ї могли приділити достатньо уваги важливим для них питанням, обговоренню результатів первинної оцінки та потребам дитини.
Узгоджений запит формується під час обговорення бачення фахівців та батьків, що є найважливішим для дитини та родини на теперішній час, які вміння та навички потрібно розвивати, щоб змінилась якість життя дитини та родини, як це узгоджується з тим, що спостерігають фахівці.
Функціональність запиту визначається тим, наскільки те, над чим працюватимуть команда й сім’я, може бути застосовано та є важливим для повсякденного життя дитини, як і коли вона буде користуватися новими знаннями та вміннями. В результаті реалізації запиту повинен підвищитися рівень функціонування дитини та якість життя її сім’ї. Ті навички й знання, які опановує дитина, повинні відповідати тому, що вона робить кожен день і підвищувати ступінь її участі в щоденній діяльності. Наприклад, часто батьки можуть бути орієнтовані на розвиток мовлення і розширення словникового запасу. Втім, важливо зрозуміти, як розширення словникового запасу вплине на підвищення участі дитини в повсякденному житті сім’ї: які це можуть бути слова, в яких ситуаціях і як вони будуть використовуватись дитиною. З самого початку важливо узгодити з батьками, в яких ситуаціях і які складнощі є через те, що дитина, наприклад, не говорить певних слів.
Актуальність запиту визначається тим, наскільки означена проблема впливає на якість життя дитини та родини, та наскільки її вирішення є важливим для батьків на даний момент часу. Наприклад те, що дитина кричить, коли відмовляється, порушує соціальне життя сім’ї, не дає можливість відвідувати громадські місця, ходити в гості.
Функціональний, актуальний, реалістичний запит стане узгодженим, після того як фахівці обговорять його й домовляться з батьками про спільну роботу над його реалізацією. Узгоджений запит не є «замовленням» батьків або «призначенням» фахівців – це продукт спільного обговорення та спільного бачення подальшої роботи.
В реалізації програми раннього втручання співпраця з батьками має особливий сенс для розвитку фасилітуючих відносин, для розвитку дитини й створення навколо неї розвивального терапевтичного середовища. Тому зустрічі з батьками, як первинна, так і подальші, що будуть повторюватися і під час роботи, є невід’ємною частиною програми раннього втручання.
Наступним етапом є поглиблена оцінка у відповідності до запиту.
Поглиблена оцінка займає від 1 до 3 зустрічей з сім’єю та передбачає професійну співпрацю й спільну роботу команди фахівців з різних галузей.
Обов’язковим компонентом поглибленої оцінки є домашній візит, або візит в те місце, де буде здійснюватися діяльність, запит на яку узгоджений командою фахівців та батьками. Оцінка й спостереження за можливостями та обмеженням и дитини й сім’ї повинна бути проведена в природньому для дитини средовищі.
Для проведення поглибленої оцінки фахівці команди раннього втручання використовують набір методик для оцінки розвитку дитини: фізичний терапевт – «BMS», «GMFM», GMF-CS, шкалу Альберта; логопед – матрицю комунікації або карти мовленнєвого розвитку, психолог – інтерв’ю «Дитячобатьківський відносин», ADOS, ADIR, CARS. Для дослідження повсякденної активності (рутин) використовуються Методика «Інтерв’ю рутинного дня». А також комплексні оцінки розвитку, такі як KID, RCDI, AEPS й багато інших методів. На етапі поглибленої оцінки організуються консультації з педіатром або неврологом, які спланують необхідні обстеження й проаналізують стан структур і функцій організму з точки зору їх впливу на можливість реалізації запиту. Всі фахівці широко використовують метод спостереження й всю інформацію, отриману під час поглибленої оцінки, занотовують в Профіль розвитку дитини.
Обговорення з батьками результатів поглибленої оцінки – ще одна спеціально організована зустріч з батьками. Ця зустріч дає змогу фахівцям і батькам обговорити результати поглибленої оцінки та Профіль розвитку дитини щодо узгодженого запиту, який заповнено командою фахівців. Базовими поняттями для побудови програм раннього втручання є поняття ключової проблеми та мети втручання (в форматі SMART). Узгодивши запит, фахівці та батьки під час етапу поглибленої оцінки досліджують, які ж причини того, що дитина самостійно не досягає в своєму розвитку цього нового, необхідного йому вміння. Відповіддю на це питання стає формулювання ключової проблеми дитини, тобто причини, завдяки якій дитина та її сім’я не можуть реалізувати ту або іншу діяльність, необхідну й актуальну в даний момент. Важливо, щоб батьки могли висловлювати свої питання та сумніви фахівцям. Узгодження запиту й ключової проблеми є запорукою того, що батьки будуть реалізовувати програму втручання. Змінивши свій погляд на причини проблеми, батьки самі здатні генерувати нові ідеї й стають рівноправними партнерами для досягнення цілей. Загальне розуміння проблеми призводить до того, що кожен з учасників процесу й всі разом повинні поставити чіткі, зрозумілі й здійсненні цілі, які й будуть наповнювати програму втручання.
Всі ресурси команди будуть працювати на досягнення цієї мети, тому у кожного фахівця команди та батьків є власний план дій спрямований на реалізацію спільної мети. Закінчується даний етап зустріччю батьків з фахівцями для обговорення результатів поглибленої оцінки та узгодження індивідуальної програми допомоги сім’ї та дитині. Батькам надається вся інформація, яка стосується дитини, її обмежень і можливостей. Для успішної співпраці батьків і фахівців необхідним є спільне бачення проблем і потреб дитини.
Послуга Раннього втручання – це послуга тривалого безперервного супроводу сім’ї. Такий супровід може надавати команда центру, який знаходиться в безпосередній близькості від сім’ї, тому що сім’я повинна відвідувати його 1 або 2 рази на тиждень і фахівці центру повинні мати можливість здійснювати домашні візити в рамках програми. Індивідуальна програма раннього втручання, схему якої було показано на початку, має певну циклічність. Один цикл складається з узгодження запиту, поглибленої оцінки щодо запиту, постановки мети в SMART форматі, реалізації програми й оцінки ефективності роботи. Тривалість одного такого циклу залежить від часу, який було витрачено на поглиблену оцінку й часу, на який виставляється мета. Таким чином, тривалість одного циклу може бути від 1 до 5 місяців. Послуга раннього втручання, це процес, коли один цикл змінює інший і фахівці разом з сім’єю рухаються «маленькими кроками», досягаючи на кожному етапі чітко поставленої мети. В процесі реалізації програми раннього втручання сім’я з дитиною приймають участь в індивідуальних або групових заняттях. Індивідуальні заняття можуть проходити як в межах регулярних домашніх візитів, так і в центрі раннього втручання.
По закінченні терміну, зазначеного в меті, проводиться оцінка того, наскільки поставлена мета досягнута, згідно тих критеріїв, які були в ній зазначені. Мета може бути досягнута повністю або не досягнута. Іноді буває так, що відбулися зміни саме в тому, що було вибрано як мішень втручання, але ці зміни відповідають лише частково тим критеріям, які були прописані в меті. Наприклад, дитина сидить сама, але не 10 хвилин, а 5 і з більшою підтримкою, ніж планувалося. На ефективність досягнення мети може впливати швидкість, з якою дитина вчиться, спосіб навчання батьків, ритм життя сім’ї. Ці фактори часто можливо оцінити, коли робота ведеться з сім’єю тривалий час і на початкових етапах прогноз може не виправдатися. Так само на досяжність мети можуть впливати зміни, які відбулися в стані здоров’я дитини або факторах оточуючого середовища.
Таким чином, оцінка ефективності щодо цілі включає не тільки висновок про досягнення мети, а й аналіз чинників, які вплинули на це. Якщо поставлена ціль досягнута раніше поставленого терміну, то оцінка ефективності відбувається раніше, швидше завершується цикл і починається новий. Оцінка ефективності проводиться спільно фахівцями й батьками, під час зустрічі без дитини. Предметами розмови є факт досягнення або недосягнення мети та чинники, які на це вплинули. Так само обговорюється, вплив досягнутої мети на щоденне життя родини, яким чином набуті навички підвищили ступінь участі дитини в повсякденних справах, іграх, спілкуванні. Також фахівцями проводиться постійний моніторинг розвитку дитини.
Вихід з програми Раннього Втручання.
Критеріями виходу з програми РВ є:
— вік дитини: незалежно від рівня розвитку дитини та її вікового розвитку, після досягнення біологічного віку 3 роки та 11 місяців, сім’я повинні вийти з програми РВ і перейти в інші програми;
— потреби сім’ї та дитини: в разі якщо, для дитини актуально перейти в іншу програму, наприклад в дитячий садок у віці 3 роки, й немає потреби поєднувати ці дві програми, то робота в межах послуги РВ закінчується.;
— рішення сім’ї або зміна обставин: сім’я може віддати перевагу іншим програмам розвитку для своєї дитини або обставини життя сім’ї можуть змінитися (наприклад, переїзд в інше місто). В цьому випадку сім’я може повернутися до програми РВ, до досягнення дитиною віку 3 років та 11 місяців.
Програма виходу з послуги РВ – це процес, який займає певний час.
З самого початку отримання послуги РВ батьки знають, що є обмеження щодо отримання послуги, які пов’язані з віком дитини. Обговорення з батьками виходу дитини з послуги РВ і перехід в інші програми починається за 6 – 9 місяців до закінчення програми РВ.
Робота ведеться за трьома основними напрямками:
— Формування в дитини необхідних навичок і можливостей до адаптації, соціалізації, самообслуговування. Наприклад, цілі роботи можуть бути пов’язані зі здатністю дитини розлучатися й зустрічатися з матір’ю, самостійно їсти, грати з іншими дітьми, висловлювати словами, жестами свої бажання.
— Підбір програм, які може відвідувати дитина. Фахівці центру РВ підбирають і знайомлять батьків з програмами, дитячими садочками, розвиваючими й реабілітаційними центрами, які може відвідувати дитина, після закінченню програми РВ. Батькам надаються адреси й номери телефонів цих закладів. Можливі зустрічі з іншими батьками, які вже мають такий досвід. Фахівці центру РВ можуть разом з батьками й дитиною відвідувати ці програми або центри, знайомлячи інших фахівців з особливостями комунікації та адаптації дитини, яку вони знають.
— Важливим напрямком роботи в межах програми виходу з послуги РВ є рівень компетентності батьків. Цей напрямок актуальний на всіх етапах роботи в РВ. Здатність дитини адаптуватися й соціалізуватися багато в чому залежить від можливостей батьків підтримати свою дитину й познайомити оточуючих з особливостями його комунікації, способами її підтримки. Незалежно від причин виходу з програми РВ, проводиться заключна зустріч з батьками, на якій оцінюється ефективність останнього циклу й всього перебування сім’ї в програмі РВ.
ДЕ МОЖНА ОТРИМАТИ ПОСЛУГУ РАННЬОГО ВТРУЧАННЯ
«Раннє втручання» – проєкт Мінсоцполітики – у межах Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні, яка реалізується за ініціативи Першої Леді України Олени Зеленської. Мета цього проєкту “Раннє втручання” — впровадити в Україні на рівні громад доступну та якісну послугу раннього втручання, щоб родини з дітьми віком від 0 до 5 років, які мають порушення розвитку або такий ризик, отримували допомогу, підтримку та навчання саме тоді, коли вона найбільш потрібна.
В Україні вже близько 20-ти років послугу раннього втручання надають у Харкові та Львові. У Харкові – в “Інституті раннього втручання” . У Львові – в Навчально-реабілітаційному центрі “Джерело” Крім того, послугу РВ надають в Одесі та Ужгороді.
Водночас, 2016 року коштом Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні були навчені команди раннього втручання в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській та Харківській областях. Також протягом 2018–2019 років з’явилися додаткові команди РВ у Львівській та Одеській областях.
У 2023 р. було підготовлено ще 16 команд раннього втручання (65 фахівців із раннього втручання) з 12-ти регіонів України.
Уже зараз 1265 родин отримують послуги з раннього втручання в 43 центрах, що працюють по всій країні. Також планується навчання фахівців та створення нових команд, щоб всі родини, в яких є діти до 5 років зі сталими порушеннями розвитку чи високим рівнем ризику таких порушень, отримали підтримку в межах програми «Раннє втручання».
Проєкт “Раннє втручання” — одне з безбар’єрних рішень, що вже працює на рівні громад та покращує життя українських родин.
Перелік закладів та установ, які надають послугу Раннього втручання можна знайти за посиланням https://www.msp.gov.ua/news/22948.html