Опубликовано

Раннє втручання

Ранній вік — це критично важливий період у розвитку дитини. У цей період відбувається інтенсивне формування мозку, становлення мовлення, емоційної сфери, моторики та базових навичок спілкування.

Саме тому надзвичайно важливо, щоб дитина відчувала безпеку, любов та підтримку, щоб якнайкраще розвивались її можливості, враховувались особливості розвитку, задовільнялися прагнення та реалізовувались потреби, адже це безпосередньо впливає на її подальше навчання, соціалізацію та психічне здоров’я. Ранній вік вважається «вікном можливостей», коли закладаються основи особистості, мислення та поведінки.

В зв’язку з розширенням можливостей роботи з дітьми раннього віку та необхідністю раннього втручання, фахівці (консультанти) Інклюзивно-ресурсного центру №6 Печерського району м.Києва взяли участь у онлайн-курсі «Вступ до раннього втручання». Онлайн-курс складається з 4 модулів, з важливою та актуальною інформацією, що обов’язково допоможе у практичній діяльності. Дякуємо організаторам та продовжуємо працювати далі.

Опубликовано

Мовленнєве дихання — це основа правильного, чіткого та виразного мовлення. Воно відрізняється від звичайного дихання тим, що керується свідомо, а видих при мовленні є тривалішим, контрольованим і рівномірним. Ось чому мовленнєве дихання є таким важливим:

  1. Чіткість і зрозумілість мовлення — без контрольованого дихання слова можуть звучати нечітко або уривчасто.
  2. Правильне інтонування — мовленнєве дихання дозволяє краще контролювати мелодику фраз, роблячи мовлення більш виразним.
  3. Голосове навантаження — правильне дихання зменшує напруження голосових зв’язок.
  4. Темп мовлення — контроль за диханням допомагає дотримуватися помірного темпу, уникати поспіху чи затягування.
  5. Психологічний комфорт — контроль дихання сприяє зменшенню хвилювання під час публічних виступів.

Варто навчати мовленнєвого дихання змалку — це ключ до грамотного і красивого мовлення.

Опубликовано

Спеціальні класи у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО) створюються для забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на освіту з урахуванням їх індивідуальних можливостей. Фахівці (консультанти) Інклюзивно-ресурсного центру №6 Печерського району м.Києва підготували матеріали щодо нормативно-правової бази утворення та функціонування спеціальних класів ЗЗСО, адже знання про організацію освітнього процесу осіб з ооп є передумовою надання та реалізації якісної доступної освіти в цілому.

Опубликовано

Відповідно до Наказу МОН від 22.08.2024 № 1182 «Про затвердження Порядку утворення та умов функціонування спеціальних класів у закладах загальної середньої освіти» фахівці Інклюзивно-ресурсного центру №6 Печерського району м.Києва узагальнили інформацію щодо завдань спеціального класу у ЗЗСО та необхідних документів для зарахування у спеціальний клас.

Опубликовано
СПІВПРАЦЯ ТРИВАЄ. Фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва продовжують роботу в командах психолого-педагогічного супроводу. 9 та 10 червня 2025 року фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва зустрілися з командами психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами Ліцею № 5 та Предславинського ліцею
№ 56 , разом з педагогами та батьками обговорили тенденції у розвитку учнів з особливими освітніми потребами, їхні досягнення та труднощі та окреслити завдання на наступний навчальний рік. Можна відмітити, що інклюзивне навчання надає можливість кожній дитині для самореалізації, соціалізації в природному середовищі, розкриття природних здібностей, отримання необхідної допомоги та підтримки з боку однолітків, педагогічного колективу закладу освіти та відповідних фахівців. Головною метою інклюзивного навчання і виховання є створення умов для особистісного розвитку, творчої самореалізації та утвердження людської гідності осіб з особливими освітніми потребами. Дякуємо колегам та батькам за співпрацю.
Опубликовано
Консультують фахівці ІРЦ № 6
РОЗВИТОК ФОНЕМАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК ВАЖЛИВА ПЕРЕДУМОВА ГОТОВНОСТІ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Фонематичний слух – це здатність людини до аналізу та синтезу мовленнєвих звуків, тобто слух, який забезпечує сприйняття фонем (звуків) певної мови.
Фонематичний слух – важливе поняття для оволодіння мовленням, а потім і грамотним письмом. Він передбачає точність слухового сприйняття, звукорозрізнення, звуковий аналіз мовлення. Вміння слухати кожен окремий звук у слові, чітко відрізняти його від того, що стоїть поряд, знати з яких звуків складається слово – є найважливішою передумовою для оволодіння грамотою. Порушення фонематичного слуху заважає дітям оволодіти достатнім рівнем словникового запасу і граматичною стороною мовлення. Гальмує розвиток зв’язного мовлення.
При не сформованості звукорозрізнення дитина сприймає (запам’ятовує, повторює) не те, що їй сказали, а те, що вона почула.
Таким чином, проблема розвитку у дітей фонематичного слуху є однією з найважливіших при підготовці малюків до оволодіння грамотою.
Період найбільшої чутливості (сенситивний) до розвитку фонематичного слуху припадає на вік 4-5 років.
Розвинутий фонематичний слух – один із показників готовності дитини до навчання у школі, запорука успішного оволодіння грамотою та читанням. Письмове мовлення формується на основі усного, і у дітей, у котрих наявний недорозвиток фонематичного слуху, можуть формуватися порушення письма та читання. Адже сучасна методика навчання читанню базується на звуковому аналізі слова.
Систему логопедичної роботи з розвитку фонематичних процесів можна умовно поділити на шість етапів:
1 етап – розпізнавання немовних звуків. На цьому етапі в процесі спеціальних ігор та вправ у дітей розвивають здатність впізнавати і розрізняти немовні звуки. Ці заняття сприяють також розвитку слухового уваги та слухової пам’яті.
2 етап – розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, звукосполучень, слів та фраз;
3 етап – розрізнення слів, близьких за звуковим складом;
4 етап – диференціація складів;
5 етап – диференціація фонем. Починати потрібно обов’язково з диференціації голосних звуків.
6 етап – розвиток навичок звукового аналізу. Починається ця робота з того, що дошкільнят вчать визначати кількість складів у слові і «відплескувати» дво – і трискладові слова. Необхідно пояснити і показати дітям, як відплескувати слова різної складності, як виділяти при цьому наголошений склад. Далі проводиться аналіз голосних звуків. Потім приступають до аналізу приголосних звуків.
Яким же чином розвивати у дитини фонематичні процеси? Найкраще це робити за допомогою мовних ігор та вправ.
Починайте з простого, поступово переходячи до більш складного; не перевантажуйте дитину і вчасно завершуйте гру. І тоді, окрім розвитку фонематичного слуху, ви допоможете і у розвитку уваги, а також пам’яті, уяви, та ініціативності.
ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ
Перший рівень – впізнавання немовних звуків.
Розрізнення на слух немовних звуків є фундаментом і основою розвитку фонематичного слуху.
“Вгадай, що звучало”.
Уважно послухайте з дитиною шум води, шелест газети, дзвін ложок, скрип дверей та інші побутові звуки. Запропонуйте дитині закрити очі і відгадати – що це звучало?
“Шумливі мішечки”.
Разом з малюком насипте в мішечки або у коробочки крупу, ґудзики, скріпки і т.п. Дитина повинна вгадати по звуку мішечка, що у нього всередині.
“Чарівна паличка”.
Взявши олівець або палицю будь-якого призначення, постукайте нею по різним предметам в будинку. Чарівна паличка змусить звучати вазу, стіл, стіну, миску …Потім ускладните завдання – дитина відгадує з закритими очима, який предмет зазвучав.
“Жмурки”.
Дитині зав’язують очі і вона рухається у бік звуку дзвіночка, бубна, свистка.
“Поплескаємо”.
Дитина повторює ритмічний малюнок ударів. Наприклад – плескаємо 2 рази, пауза, плескаємо 1 раз, пауза, плескаємо 2 рази.
В ускладненому варіанті малюк повторює ритм із закритими очима.
Другий рівень – розрізнення звуків мови по тембру, силі і висоті.
“Впізнай свій голос”.
Запишіть на диктофон голоси близьких людей і голос самої дитини. Попросіть його вгадати – хто говорить.
“Голосно-тихо”.
Домовтеся, що дитина буде виконувати певні дії, коли ви вимовляєте слова голосно і коли тихо. Є схожий варіант гри – далеко-близько. Ви говорите слово голосно, дитина відповідає – близько. Говоріть слово тихо, дитина відповідає – далеко.
“Три ведмеді”.
Дитина відгадує за кого з персонажів казки говорить дорослий. Більш складний варіант – дитина сама говорить за трьох ведмедів, змінюючи висоту голосу.
Третій рівень – розрізнення схожих за звучанням слів.
“Слухай і вибирай”.
Перед дитиною картинки з подібними по звучанню словами (ком, сом, лом). Дорослий називає предмет, а дитина піднімає відповідну картинку.
“Вірно-невірно”.
Дорослий показує дитині картинку і називає предмет, замінюючи першу літеру (форота, корота, морота, ворота, порота, хорота). Завдання дитини – хлопнути в долоні, коли він почує правильний варіант вимови.
Четвертий рівень – розрізнення складів.
“Порахуй”.
Дорослий пояснює дитині, що є короткі і довгі слова. Промовляємо їх, інтонаційно розділяючи склади. Спільно з дитиною вимовляє слова (та-то, ло-па-та, ба-ле-ри-на), відплескуємо склади. Більш складний варіант – запропонувати дитині самостійно відплескати кількість складів у слові.
“Що зайве?”
Дорослий вимовляє ряди складів па-па-па-ба-па, фа-фа-ва-фа-фа … Дитина повинна плеснути, коли почує зайвий (інший) склад.
П’ятий рівень – розрізнення звуків.
“Відгадай, що або хто звучить?”
Пояснити дитині, що слова складаються зі звуків. Комарик говорить – зззз, вітер дме – сссс, жук дзижчить – жжжж, тигр ричить – рррр …
Дорослий вимовляє звук, а дитина відгадує, хто (що) його видає.
“Впіймай звук”.
Дорослий вимовляє ряди звуків, а дитина плескає в долоні, коли чує задану фонему.
Шостий рівень – освоєння навичок аналізу та синтезу.
“Скільки звуків”.
Дорослий називає один, два, три звуки, а дитина на слух визначає і називає їх кількість.
“Будь уважним”.
Дорослий промовляє ряди слів, а дитина повинна плеснути, коли почує слово, що починається із заданого звуку. Більш складний варіант – закінчується на заданий звук або містить його в середині.
“Відгадай слово”.
Дитині пропонуються слова з пропущеним звуком – потрібно відгадати слово. Наприклад, зі слів втік звук л (.ампа, ми.о, .об, го.).
Приділяючи вдома увагу розвитку фонематичного слуху, ви полегшите дитині процес оволодіння правильною звуковимовою, а надалі процесами читання та письма.
Опубликовано
Діяльність команди психолого-педагогічного супроводу спрямована на забезпечення ефективної підтримки учнів з ООП в освітньому процесі. Батьки дитини з особливими освітніми потребами є постійними та важливими учасниками команди супроводу та мають право виражати свою думку щодо подальшого розвитку та напрямів корекційно-розвивальної роботи. Ефективність роботи команди психолого-педагогічного супроводу та успішність розвитку дитини із особливими освітніми потребами безпосередньо залежить від порозуміння між членами команди та зосередження на загальній меті. 6 червня 2025 року фахівці ІРЦ 6 Печерського району м. Києва взяли участь в засіданні Команди психолого-педагогічного супроводу учня з ООП в Ліцеї 89. Підвели підсумки навчального року, визначили здобутки та труднощі в навчанні. Разом з батьками шукали ефективні методи та прийоми надання підтримки в освітньому процесі учню з особливими освітніми потребами. Дякуємо колегам та батькам за співпрацю.
Опубликовано
Команда психолого-педагогічного супроводу забезпечує врахування індивідуальних потреб і можливостей учнів з особливими освітніми потребами під час організації освітнього процесу та досягнення кінцевих цілей їх навчання, розвитку й виховання.
Методи індивідуального підходу дозволяють створити оптимальне навчальне середовище для дітей з особливими освітніми потребами, працюючи з ними на основі їхніх потреб, можливостей та інтересів. Це допомагає дітям розвиватися та досягати успіху в навчанні.
4 червня 2025 року фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва взяли участь в підсумкових засіданнях команд психолого-педагогічного супроводу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами Ліцею № 117 та Ліцею № 84 на яких обговорили та проаналізували виконання індивідуальних програм розвитку учнів, їхні досягнення та труднощі у навчанні протягом навчального року. В центрі уваги команди психолого-педагогічного супроводу є дитина, дотримання і відстоювання її інтересів, повага до індивідуальних особливостей.
Дякуємо колегам та батькам за співпрацю.