Однією з найважливіших умов впровадження інклюзивної моделі в навчальному закладі є організація співпраці фахівців, результатом якої має стати освітнє середовище, максимально сприятливе для різнобічного розвитку всіх учнів, у тому числі й учнів з особливими освітніми потребами. Ефективність навчально-виховної, корекційно-розвивальної роботи в інклюзивному класі значною мірою залежить від скоординованості дій педагогів та фахівців, які входять до складу команди психолого-педагогічного супроводу учнів з особливими освітніми потребами. 24 вересня 2024 року за участі фахівців ІРЦ # 6 Печерського району м. Києва відбулись завдання команд психолого-педагогічного супроводу осіб з особливими освітніми потребами в Ліцеї # 109. Обговорили особливості навчальної діяльності, цілі та очікувані результати роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, методи адаптації навчальних програм, співпрацю, наступність в роботі педагогічних працівників, що надають підтримку та корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами. Дякуємо колегам за співпрацю.
СПІВПРАЦЯ ТРИВАЄ. Фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва продовжують роботу в командах психолого-педагогічного супроводу. 20 вересня 2024 року в Ліцеї № 89 за участі фахівців ІРЦ № 6 пройшло засідання команд психолого-педагогічного супроводу з метою обговорення та затвердження індивідуальних програм розвитку учнів з ООП. Разом з педагогами обговорили індивідуальний підхід, шляхи, методи, прийоми роботи з учнями з особливими потребами відповідно до їх психофізичних особливостей та потенційних можливостей. Разом з батьками знайшли відповіді на свої питання щодо надання підтримки в освітньому процесі учням з особливими освітніми потребами. Дякуємо колегам за співпрацю.
Фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва продовжують свою роботу в командах психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. Щороку все більше дітей з ООП долучається до інклюзивного навчання, відкривається все більше інклюзивних класів в закладах загальної середньої освіти Печерського району м. Києва. 20 вересня 2024 року за участі фахівців ІРЦ відбулися засідання команд психолого-педагогічного супроводу осіб з особливими освітніми потребами в ЗЗСО 134. Разом з батьками обговорили індивідуальну освітню траєкторію кожного учня з особливими освітніми потребами на 2024-2025 навчальний рік, окреслити цілі та напрямки роботи, затвердили індивідуальні програми розвитку. Дякуємо колегам за співпрацю.
Сьогодні відбулося засідання Команди психолого-педагогічного супроводу дітей з ООП. Обговорили та затвердили Індивідуальні програми розвитку кожної дитини.
Щиро дякуємо фахівцям Інклюзивно-ресурсний центр # 6 Печерського району м.Києва за плідну співпрацю та всебічну підтримку.
Бажаємо всім продуктивного навчального року під мирним небом.
Процес освіти дитини з особливими освітніми потребами набуває індивідуалізації лише тоді, коли навколо неї гуртуються фахівці, які разом з батьками створюють міждисциплінарну команду психолого-педагогічного супроводу і розпочинають колегіальну роботу в напрямі продумування та реалізації освітнього маршруту для цієї дитини. Одним із критеріїв, що визначають успішність організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти є робота команди психолого-педагогічного супроводу, ефективність якої в освітньому процесі залежить від згуртованої роботи групи вчителів та фахівців, здатної працювати в режимі командної взаємодії та здійснювати повноцінну психолого-педагогічну допомогу дитині – створювати умови для відповідного для неї освітнього процесу, що фіксується в індивідуальній програмі розвитку з чітко прописаними: зовнішніми ресурсами (можливості освітнього середовища), внутрішніми ресурсами (потенціал дитини, який треба розкрити завдяки цілеспрямованій корекційно-розвивальній роботі), а також моніторингом процесів навчання й розвитку дитини, результати якого можуть спонукати до перегляду і вдосконалення цих процесів. Фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва долучаються до роботи команд психолого-педагогічного супроводу осіб з особливими освітніми потребами, приймають участь в розробці та обговоренні індивідуальних програм розвитку. 16 вересня 2024 року за участі фахівців ІРЦ № 6 відбулися засідання команд психолого-педагогічного супроводу осіб з особливими освітніми потребами в ЗЗСО № 75, № 80. Обговорили особливості навчальної діяльності, цілі та очікувані результати роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, методи адаптації навчальних програм та матеріалів, співпрацю, наступність в роботі педагогічних працівників, що надають підтримку та корекційно-розвиткові послуги дітям з особливими освітніми потребами, затвердили індивідуальні програми розвитку учнів з ООП на 2024-2025 навчальний рік. Дякуємо колегам за співпрацю.
З метою затвердження Індивідуальних програм розвитку дітей з особливими освітніми потребами, 13 вересня 2024 р., фахівці Інклюзивно-ресурсного центру #6 Печерського району м.Києва прийняли участь у засіданні команд психолого-педагогічного супроводу школи І – ІІІ ступенів № 84 Печерського району м. Києва.
Дякуємо колегам за наполегливість, терпіння та тісну співпрацю!




Усі реакції:
4Ви та ще 3

Консультують фахівці ІРЦ #6
НЕЙРОГІМНАСТИКА
Нейрогімнастика у корекції мовленнєвих порушень- потужний інструмент посилення результатів логопедичної роботи.
Як працює нейрогімнастика?
Нейрогімнастика є комплексом вправ, спрямованих на активацію діяльності мозку. Ці вправи впливають як на м’язи, а й, що важливіше, стимулюють різні зони мозку, сприяють створенню нових нейронних зв’язків і підвищують загальну когнітивну активність.
Що дає нейрогімнастика?
1. Поліпшення координації рухів.
2. Розвиток дрібної та великої моторики.
3. Прискорений інтелектуальний розвиток.
4. Підвищення успіхів у навчанні та освоєнні нових навичок.
5. Зміцнення м’язів.
Як нейрогімнастика допомагає дітям з особливими освітніми потребами?
1. Розвиток рухового центру мозку покращує спритність та плавність рухів.
2. Вплив на мовний центр сприяє нормалізації комунікативної функції.
3. Підвищення контролю за увагою та зосередженістю.
4. Поліпшення роботи вестибулярного апарату.
5. Швидка та успішна корекція.
Приклади вправ з нейрогімнастики
Два пальці лівої руки вперти в розкриту долоню правої руки, одночасно відпустіть обидві руки, плесніть в долоні,змініть положення рук «з точністю до навпаки».
Покладіть на стіл два однакових поп-іт. Кожен рядок натискаємо іншим пальчиком, обома руками синхронно. Спочатку вказівні пальці, середні, безіменні, мізинці та великі. Рухаємось спочатку зверху до низу, тоді змінюємо напрямок та послідовність пальців.
Покладіть на стіл дві посудини різного кольору (наприклад синій та зелений) і таких ж кольорів фігурки чи камінці. Кладіть фігурки відповідно до посудин навхрест Правою рукою беремо тільки сині фігурки і кладемо в синю посудину. Зелені фігурки беремо тільки лівою рукою і кладемо в зелену посудину.
Консультують фахівці ІРЦ №6.
АДАПТАЦІЯ ДИТИНИ ДО ШКОЛИ
Школа – це дуже важливий період, адже саме у шкільні роки дитина набуває знань і навичок, які допоможуть їй досягти успіху в дорослому житті, розвинути професійні, творчі та духовні якості.
Психологи запевняють, що навіть успішні та активні в дитячому садку малюки можуть сприйняти шкільний режим важко: новий колектив, суворі вимоги та необхідність навчання можуть стати причиною справжнього стресу.
Що таке адаптація до школи та скільки вона триває?
Адаптація до школи – це період пристосування дитини до умов освітнього закладу, тобто малюк звикає до регулярних уроків, порядків та нових людей (вчителів та однокласників).
Фахівці називають зразкові терміни адаптації від 5 тижнів до 7 місяців. Тривалість залежатиме від атмосфери, що склалася в сім’ї, психологічних особливостей і характеру малюка, рівня його знань, а також від типу школи і складності навчальних програм.
Які існують етапи адаптаційного періоду?
— Орієнтовний. Малюк обережно придивляється до незнайомої обстановки, її умов та правил. Він напружений, може реагувати на нововведення яскраво та різко. Такий етап займає близько 2-3 тижнів.
— Нестійке пристосування. Дитина пристосовується до школи і намагається збудувати оптимальну поведінку в нових умовах. Реакції змінюються менш емоційні. Етап триває 2-3 тижні.
— Задовільно стійке пристосування. Малюк досить впевнений у обраному форматі поведінки, приходить внутрішнє усвідомлення статусу: «Я тепер учень школи, а це означає, що я маю вчитися і поводитися добре». Цей останній етап дитина долає у строк від 5-6 тижнів до 1 року.
Особливості адаптації першокласників
Адаптуватися до шкільних умов дитині дуже складно без підтримки дорослих. Розʼяснення, уточнення, розуміння та обійми – ті батьківські дії, які необхідні для полегшення та прискорення процесу адаптації в першому класі.
Як пройде адаптація залежить ще й від обстановки в класі. Якщо першокласнику цікаво і комфортно, він не відчуває страху і тривоги, то швидко звикне до школи та її порядків. Створити такий доброзичливий клімат кожного учня – головна мета педагога в адаптаційний період. Вчитель першокласників повинен зберігати спокій, а малюкам надати можливість освоювати шкільні нюанси у зручному темпі та режимі. Дуже важливо помічати успіхи та заохочувати учнів, стежити за показниками їхнього психофізичного здоров’я.
Якщо у вчителів чи батьків виникає підозра, що адаптація проходить важко чи довго, слід звернутися за допомогою до психолога або навіть показати дитину медичному фахівцю.
Умови для успішної адаптації малюка до школи
З великою ймовірністю дитина адаптується до школи швидко, якщо:
• він росте у повній сім’ї;
• його батьки мають добру освіту;
• у сім’ї підтримують адекватні виховні методи;
• дорослі поважають права дітей;
• малюка готували до школи фахівці та батьки;
• у сім’ї батьки приділяють підвищену увагу до освіти дітей, займаються розвитком, прививають любов до знань.
Педагоги, психологи та інші фахівці для прискорення та полегшення періоду адаптації до школи радять дотримуватися наступних семи рекомендацій:
• дотримуватися стабільного розпорядку дня (години занять та відпочинку повинні чергуватись);
• стежити, щоб сон дитини був спокійним та тривалим (у віці від 7 до 10 років малюк повинен спати вночі приблизно 10 годин);
• організувати комфортне робоче місце для виконання шкільних завдань (вибрати зручні меблі відповідно до зростання, подумати про правильне освітлення столу);
• забезпечити малюкові регулярні прогулянки (від двох годин на день);
• скласти раціон здорового та систематичного харчування;
• намагатися позитивно ставитися до оточуючих, подаючи дитині приклад дружніх взаємин;
• виключити ігри на комп’ютері та смартфоні (і іншу активну діяльність, що збуджує нервову систему) перед сном.
Прості поради психологів батькам школярів
Батьки першокласників або школярів, які з якихось причин змінили клас чи школу, часто губляться і не знають, чим вони можуть допомогти своєму малюку швидше освоїтися в незнайомих умовах, щоб почати дружити з однокласниками та плідно освоювати шкільну програму.
Психологи рекомендують:
1. Хваліть свою дитину навіть за незначні досягнення. У період адаптації не слід звертати увагу на оцінки та вести суворі виховні бесіди. Нехай малюк відчуває вашу підтримку.
2. Намагайтеся, щоб ваші вимоги відповідали можливостям дитини.
3. Дайте малюкові впевненість у собі, акцентуючи увагу на тих діях, які виходять у нього найкраще.
4. Поговоріть з дитиною відверто,, запитайте, що йому подобається у школі, а що дратує чи лякає. Не треба вважати, що дитячі проблеми – нісенітниці і не варті вашої уваги. Фрази: «Це всі такі дрібниці!», «Не звертай на них уваги!» варто виключити.
5. Проводьте з дитиною більше часу: погуляйте разом у дитячому парку або подивіться добру казку.
4. Створіть вдома умови для повноцінного відпочинку та абсолютного спокою. Будинок повинен стати для малюка тією безпечною фортецею, де всі тривоги йдуть, а всі люди розуміють і люблять один одного.
Як зрозуміти, що адаптація позаду?
Можна вважати, що малюк повноцінно освоївся і адаптувався до шкільного середовища, якщо він:
• з радістю ділиться шкільними подіями, своїми перемогами та поразками;
• спокійно спить уночі, а вдень активний та допитливий;
• рідко хворіє;
• не має труднощів у самостійному виконанні шкільних завдань;
• дружить із однокласниками і без страху спілкується з педагогами, знає всіх за іменами;
• не соромиться звернутися до вчителів за допомогою;
• знає, де розташовані в школі їдальня, туалет, роздягальня та без проблем їх відвідує.
Період адаптації до школи — це непростий шлях до нового ступеня розвитку, який вимагатиме серйозних витрат сил та енергії не тільки у дитини, а й у дорослих. І від того, як саме супроводжувати малюка на цьому шляху, залежать його складність та тривалість.
Вітаємо з Днем знань!
Сьогодні вчителі та педагоги, учні та школярі відзначають День знань. Для багатьох це особливий день, повний очікувань і надій.
Для першокласників він стає особливо важливим днем, який позначає початок їхнього навчального шляху до нових відкриттів.
Вітаємо всіх учнів з початком нового навчального року! Нехай попереду чекає багато цікавого, кожен урок дарує відкриття, навчальний рік буде успішним, а педагоги допомагають осягати секрети наук. Бажаємо, щоб один з найголовніших днів у вересні запам’ятався трепетним хвилюванням, усмішками та радістю. Старання, терпіння, удачі!

Консультують фахівці ІРЦ № 6

ІНДИВІДУАЛЬНА ПРОГРАМА РОЗВИТКУ УЧНЯ З ООП: ПОРАДИ ЩОДО СКЛАДАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ

Напередодні початку нового навчального року поговоримо про розробку документа, який визначає зміст навчання дітей з особливими освітніми потребами. Основною умовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами в навчальному закладі є індивідуалізація навчально-виховного процесу. Індивідуальна програма розвитку — документ, що забезпечує індивідуалізацію навчання особи з особливими освітніми потребами, закріплює перелік необхідних психолого-педагогічних, корекційних потреб/послуг для розвитку дитини та розробляється групою фахівців з обов’язковим залученням батьків дитини з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання.

Індивідуальна програма розвитку для осіб з ООП, що здобувають освіту в закладах загальної середньої освіти складається за формою, визначеною додатком 3 до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 30.08.2022 № 979). Цей документ розробляє команда психолого-педагогічного супроводу для кожного здобувача освіти, який потребує підтримки в освітньому процесі (у тому числі й для учнів, які мають труднощі І ступеня прояву) протягом двох тижнів з початку навчання. За цей час варто зібрати повну інформацію про дитину за допомогою спостережень за нею у школі, спілкування з батьками та шляхом опрацювання Висновку ІРЦ. Аби створити вичерпний та ефективний документ, що забезпечить якісне надання освітніх послуг, слід приділити увагу кожному компоненту ІПР:

Період виконання ІПР створюється на один навчальний рік, переглядається не рідше двох разів на рік та враховується педагогічними працівниками під час освітнього процесу. Цей документ зберігається в особовій справі учня три роки, а його копія видається законним представникам учня за їхньою вимогою або у разі відрахування чи переведення дитини до іншого закладу освіти. Загальні відомості про учня. У документі зазначаються прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) дитини, дата її народження, повне найменування закладу загальної середньої освіти, рік та клас навчання, контактні номери телефонів законних представників для термінового зв’язку. Слід зазначити, що оскільки ІПР містить конфіденційну інформацію, оприлюднення цього документа є неприпустимим.

Індивідуальні особливості розвитку учня

Ця інформація має бути максимально точною, бо вона є підґрунтям для подальшої розробки моделі індивідуальної підтримки учня. До ІПР вносяться такі відомості:

• наявний рівень знань, вмінь та навичок учня (компетенцій). Ці дані мають бути актуальними на момент складання ІПР та показувати сильні сторони учня — що він знає, вміє, володіє. розуміє тощо. Для отримання цієї інформації можна використовувати Висновок ІРЦ (слід звертати увагу на терміни проведення комплексного обстеження), протоколи спостережень та портфоліо, проводити оцінювання на основі навчальної програми, бесіди, опитування, анкетування учнів або їхніх батьків;

• опис освітніх труднощів, виявлених в учня у закладі освіти (інтелектуальні, функціональні (сенсорні, моторні, мовленнєві), фізичні, навчальні). Тут мають бути зазначені актуальні дані щодо складнощів та прояву особливих освітніх потреб дитини (цю інформацію можна взяти з Висновку ІРЦ). Чіткий опис труднощів дитини дозволить визначити конкретні навчальні цілі, що згодом дозволить досягти позитивних результатів;

• потреби. У цій графі слід конкретизувати фактори, які допоможуть забезпечити прогрес або утримати на належному рівні окремі показники розвитку дитини. Слід звернути увагу, що протягом року деякі потреби можуть додаватися, а інші втрачати свою актуальність.

Рекомендації щодо організації освітнього процесу особи з особливими освітніми потребами

• рекомендований рівень підтримки. Рішення про надання підтримки І рівня приймається закладом освіти або на основі Висновку ІРЦ. Для інших учнів рівень підтримки забезпечується відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру;

• адаптація та модифікація освітнього середовища (пристосування середовища, психолого-педагогічна адаптація, адаптація навчального матеріалу, засоби альтернативної комунікації, модифікація змісту навчального предмета). У цьому переліку слід обирати показники, які актуальні для конкретної дитини;

• потреба в додаткових заняттях. Цей пункт слід обирати для дітей, які мають ІІ–V рівень підтримки (для учнів, які мають труднощі І ступеня прояву, додаткові заняття не проводяться);

• потреба в консультації з фахівцями (ІРЦ, спеціальних закладів освіти, медичних установ, соціальних служб тощо);

• наявність індивідуального навчального плану. В ІПР зазначаються ті навчальні предмети (інтегровані курси), які потребують адаптації чи модифікації, ПІБ відповідальних педагогічних працівників, які будуть адаптувати/модифікувати навчальні програми. Слід зазначити, що індивідуальний навчальний план розробляється Командою супроводу для учнів, які мають ІІ рівень підтримки та вище, з урахуванням їхніх особливостей розвитку та можливостей. У плані зазначаються навчальні програми з предметів, які дитина має опанувати, із відповідними адаптаціями/модифікаціями, рекомендованими педагогічними технологіями та системою оцінювання. Документ схвалюється педагогічною радою закладу освіти, затверджується його керівником та підписується одним із батьків учня, а його копія додається до ІПР у вигляді додатку.

Додаткові психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги (заняття)

В ІПР вказується найменування послуги, фахівець, місце проведення та розклад занять. Слід зазначити, що психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів. Тривалість індивідуальних занять становить від 20 до 25, а групових – від 35 до 40 хвилин. Корекційно-розвиткові послуги не можуть замінювати собою інші уроки, які передбачені розкладом, крім випадків, коли дитина має адаптований розклад.

Навчання за розкладом класу або за адаптованим розкладом, з відвідуванням окремих уроків за індивідуальним розкладом

Вибір розкладу уроку для учнів із ООП залежить від рівня підтримки учнів із ООП:

• учні з І–ІІ рівнем підтримки навчаються за розкладом класу;

• учні з ІІІ–V рівнем підтримки – за адаптованим розкладом (відвідування основних занять, деяких предметів за індивідуальним розкладом та/або додаткових корекційно-розвиткових занять (за окремим розкладом)). У такому розкладі можна зменшувати тривалість уроку та збільшувати перерви;

Розклад занять затверджується керівником закладу освіти та оформлюється у додатках до ІПР.

Забезпечення асистента учня

Асистентом дитини може бути один із законних представників учня, уповноважена ними особа або соціальний робітник (в ІПР зазначається його ПІБ та контактні дані). Він допускається до освітнього процесу керівником закладу освіти відповідно до законодавства та має сприяти досягненню визначених командою супроводу цілей розвитку у питаннях соціалізації, комунікації та соціально-побутової діяльності.

Забезпечення допоміжними засобами навчання

В ІПР зазначається потреба у підручниках і матеріалах, пристроях, обладнанні, засобах і технологіях відповідно до Типового переліку допоміжних засобів для навчання (спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку) осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в закладах освіти (наказ МОН від 23.04.2018 № 414).

Потреба в розумному пристосуванні

Оскільки діти з ООП мають різні види порушень й потребують різних пристосувань, не існує універсального переліку запроваджень щодо забезпечення реалізації права на освіту дітей з ООП на рівні з іншими учнями. Тож залежно від конкретного випадку потрібно визначити необхідні модифікації і адаптації освітнього простору. Наприклад:

• внесення зовнішніх чи внутрішніх змін чи модифікацій до будівель (встановлення пандусу, зміна розміру дверного проходу, встановлення автоматичних дверей, перефарбування приміщення в контрастні кольори тощо);

• модифікація простору (доступність туалетних кімнат, достатній для пересування простір між меблями у класній кімнаті, зонування приміщення);

• інформативність (наявність позначок, написів на дверях, вказівників);

• обладнання (підйомники, лампи на столах, меблі, висота яких регулюється).

Особливості проведення оцінювання

Оцінювання результатів навчання учнів із ООП здійснюється за системою та загальними критеріями, затвердженими МОН. В ІПР визначається потреба учня у таких особливостях оцінювання:

• адаптація проведення оцінювання за часом та змістом, зокрема: збільшення часу на виконання завдань, зменшення кількості завдань, використання зручних форм роботи (тести, усні опитування, аудіо завдання тощо);

• використання доступних форм викладу інформації для оцінювання (шрифту Брайля, письмових чи усних завдань тощо);

• використання окремих карток із завданнями чи адаптованих матеріалів;

• адаптація завдань для оцінювання до особливостей сприйняття інформації (уникнення графічних завдань для осіб з порушенням зору, уникнення або створення комфортних умов для усних опитувань для осіб, які цього потребують, тощо).

Потреба у продовженні строків навчання

Тривалість здобуття повної загальної середньої освіти особами з ООП, які навчаються в інклюзивних класах, може бути продовжена на один рік на рівні початкової освіти та/або на один рік на рівні базової середньої освіти. Потреба щодо продовження тривалості навчання визначається Командою супроводу не пізніше, ніж за 3 місяці до завершення навчання, що фіксується у протоколі засідання, та є підставою звернення до ІРЦ для повторної комплексної оцінки розвитку дитини. Згідно з відповідним висновком і заяви одного з законних представників дитини, педагогічна рада приймає рішення щодо продовження тривалості навчання, яке вводиться в дію наказом керівника закладу освіти.

Додаткові напрями роботи

З урахуванням індивідуальних особливостей розвитку дитини в ІПР зазначається стисла характеристика окремих параметрів, які деталізують функціонування кожної зі сфер розвитку (інтелектуальна, сенсорна, моторна, мовленнєва, емоційно-вольова, соціальна, фізичні здібності, подолання навчальних труднощів тощо):

• ціль;

• очікувані результати, яких планується досягти;

• рівень досягнутих результатів (заповнюється після виконання індивідуальної програми розвитку).

Для оформлення розділів «Ціль» та «Очікувані результати» можна скористатись висновком ІРЦ, проте слід пам’ятати, що всі заходи мають бути реалізовані протягом навчального року. Рівень досягнутих результатів потрібно проаналізувати під час моніторингових зрізів, а звіти за їхніми результатами оформити в додатки.

Індивідуальна програма розвитку підписується всіма членами команди, одним з батьків (іншим законним представником) учня та затверджується керівником закладу освіти.