Please follow and like us:
20
20
0
20
Середовище, яке нас оточує, складається з великої кількості різних форм, кольорів, запахів та інших характеристик предметів. Починаючи з народження, уся ця інформація передається дитині від органів чуття: очей, вух, носа, шкіри та язика. Виникає потреба пристосування до світу, ознайомлення та вивчення його якостей. Здатність відчувати — бачити, чути, нюхати, розпізнавати смак, відчувати холод і тепло, сприймати глибокі, тонкі і вестибулярні відчуття називають сенсорними здібностями. Дитина з порушенням сенсорної обробки може бути дуже чутливою до певних подразників або, навпаки, не помічати яскравих стимулів — наприклад, холоду або високої температури. Вона може перебувати у постійному пошуку відчуттів: гладити стіни, крутити щось у руках, нюхати чи облизувати предмети. Малюк може не відчувати страху — залазити на високі меблі, ходити карнизами або навпаки — бути занадто акуратним, повільним. Фахівці ІРЦ №6 пропонують перелік критеріїв, завдяки яким стане більш зрозуміло, чи наявні у дитини труднощі сенсорної обробки.
Варто звернути увагу на такі поведінкові прояви:
1. Дитина дуже неспокійно поводиться, майже весь час ходить, дуже мало уваги приділяє виконанню завдань.
2. Часто буває млявою і пасивною (наче втомилася), реакції уповільнені весь час, навіть після сну).
3. Перебірлива у їжі (їсть строго обмежений раціон, надає перевагу їжі певного виду, не їсть нічого нового, ще незнайомого, тощо).
4. Не помічає болю (не плаче, не лякається, не демонструє жодної реакції на біль).
5. Боїться гойдання/рухової активності. Не любить бути перевернутим догори ногами — такі діти справляють враження дуже обережних.
6. Насилу освоює нові рухи: їзду на біговелі, самокаті, велосипеді, побоюється гірок та складних переходів на дитячих майданчиках. Складається враження, що дитині важко спланувати схему нового руху та реалізувати її.
7. Дитину важко заспокоїти.
8. Постійно перебуває у русі, навіть коли сидить.
9. Не встановлює зоровий контакт взагалі або встановлює його дуже рідко.
10. Часто стрибає та/або навмисно падає на підлогу, вдаряється об предмети.
11. Шукає можливість впасти, не переймаючись власною безпекою або безпекою інших.
12. Постійно торкається всього, що бачить, в тому числі й інших дітей.
13. Має знижений тонус (у таких дітей мляве тіло, «як тісто»).
14. Спостерігаються труднощі під час переключення уваги з однієї діяльності на іншу, або дитина переходить із місця на місце.
15. Надмірно засмучується при зміні звичного порядку речей.
16. Не любить купання та гігієнічні процедури (відторгнення можуть викликати чищення зубів, зачісування волосся, стрижка волосся, нігтів).
17. Боїться/відчуває огиду/уникає чіпати траву, пісок, килим, фарбу, пластилін та інші сенсорно яскраві об’єкти навколишнього світу.
Якщо ви знайшли у дитини комплекс «тривожних сигналів», варто обов’язково звернутися до фахівців, які проаналізують темп і рівень розвитку дитини, нададуть рекомендації для подальшої роботи та розвитку. Чим раніше ви звернетеся за допомогою, тим кращий буде результат!
Please follow and like us:
2020020