Please follow and like us:
20
20
0
20
Затримка психічного розвитку: причини, симптоми, прогноз.
Затримка психічного розвитку (ЗПР) – порушення нормального темпу психічного розвитку, коли окремі психічні функції (пам’ять, увага, мислення, емоційно-вольова сфера) відстають у своєму розвитку від прийнятих психологічних норм для даного віку. Це стан, який характеризується сповільненим інтелектуальним та емоційним розвитком у дитини – відносно легкий розлад, часто – повністю зворотній за умови грамотної та своєчасної корекції.
Причини виникнення розладу різноманітні. До них відносять:
спадкові фактори;
хронічні соматичні захворювання;
відсутність догляду та помилки виховання;
органічну недостатність нервової системи, що виникає через патології вагітності та пологів.
Найчастіше перші ознаки ЗПР проявляються у віці до 5 років, з часом симптоматика стає більш вираженою. Батькам слід звернути увагу на наступні прояви:
затримка мовленнєвого розвитку – дитина не говорить або говорить дуже мало в порівнянні з однолітками;
проблеми в психоемоційної сфері – відсутність самоконтролю, замкнутість, надмірна сором’язливість, різкі перепади настрою;
затримка формування навичок розумового процесу;
проблеми з концентрацією уваги, дитина часто відволікається;
проблеми з пам’яттю – знижена пізнавальна активність, швидке забування пройденого матеріалу;
проблеми зі сприйняттям навколишнього світу;
ігровий процес одноманітний, побудований на повторенні одних і тих же дій.
Все це може супроводжуватися надмірною руховою активністю, відсутністю елементарних побутових навичок та невмінням виконувати елементарні інтелектуальні операції.
Не варто панікувати, якщо у вашої дитини спостерігаються перераховані вище симптоми. Затримка психічного розвитку при своєчасному виявленні добре піддається корекції.
Визначення затримки психічного розвитку можливе лише після комплексного обстеження, яке проводить група фахівців. До її складу входять: логопед, невролог, психіатр, педіатр, психолог, дефектолог та інші фахівці, якщо того вимагає ситуація. Необхідно провести збір і вивчення анамнезу, проводиться діагностичне обстеження мовлення і нейропсихологическое тестування, досліджуються емоційно-вольові якості і інтелектуальні процеси дитини, аналізуються умови життя.
У разі, якщо виявлено затримку психічного розвитку, призначається лікування та корекційні заходи. Вони залежать від особливостей розвитку дитини і носять комплексний характер. Важливе місце в процесі корекції займають батьки – саме вони повинні створити сприятливу атмосферу всередині сім’ї.
Чуйне ставлення дорослих до потреб і особливостей дитини – ось запорука ефективного подолання ЗПР. Частіше хваліть малюка, підбадьорюйте його, робіть акцент на його успіхи. Грайте разом, проводьте час на свіжому повітрі, на ігрових майданчиках разом з однолітками.
Хороші результати показує відвідування спеціалізованих груп у дошкільних навчальних закладах і корекційних класів. У них дитині надається дозований навчальний матеріал, приділяється увага розвитку пізнавальних процесів, формування необхідних навичок. Затримка мовленнєвого розвитку у дитини, як правило, вимагає спостереження у логопеда, оскільки особливості мовленнєвої діяльності створюють значні труднощі під час навчання дітей читання й письма.
У дітей із ЗПР бракує математичних знань і вмінь. Часто вони вміють лічити до десяти, але це зовсім не означає, що вони можуть свідомо оперувати натуральним рядом чисел. Вони мають труднощі у зворотній лічбі, не можуть полічити до заданого числа, не розуміють, що кожне наступне чи попереднє число є збільшенням чи зменшенням на одиницю, не відрізняють порядку лічби від кількості.
Затримка психічного розвитку охоплює всю психічну сферу дитини, і, по суті, є системним порушенням, тому процес навчання і виховання повинен будуватися з позицій системного підходу. Необхідно сформувати повноцінний базис для становлення вищих психічних функцій і забезпечити спеціальні психолого-педагогічні умови, необхідні для їх формування.
Щоб цілеспрямовано здійснювати навчання та корекцію психічного розвитку дитини, мало знати недоліки розвитку її окремих психічних функцій, потрібно усвідомлювати взаємозв’язок і взаємозалежність між ними. Практично не можна розділити розвиток сприймання, мислення, пам’яті та інших функцій спочатку сформувавши одну, а потім іншу. Чим би ми не займалися з дитиною, ми розвиваємо її психіку в цілому. Водночас дуже важливо у певному недоліку психічної діяльності дитини розрізняти причини, що його зумовлюють, і наслідки, які лежать на поверхні явища та першими привертають увагу.
Мислення, формуючись у дитинстві, є основою розвитку всієї пізнавальної діяльності. Чуттєве пізнання навколишнього світу в дітей із затримкою психічного розвитку з раннього дитинства було збіднене й стало першопричиною порушень у розвитку мислення, мовлення, пам’яті, уваги. Отже, в усіх випадках доводиться працювати над тими прогалинами в розвитку, які утворилися протягом дошкільного періоду, і заважають їй успішно навчатися в подальшому.
Please follow and like us:
2020020