Консультують фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва Затримка психічного розвитку: причини, симптоми, прогноз. Затримка психічного розвитку (ЗПР) – порушення нормального темпу психічного розвитку, коли окремі психічні функції (пам’ять, увага, мислення, емоційно-вольова сфера) відстають у своєму розвитку від прийнятих психологічних норм для даного віку. Це стан, який характеризується сповільненим інтелектуальним та емоційним розвитком у дитини – відносно легкий розлад, часто – повністю зворотній за умови грамотної та своєчасної корекції. Причини виникнення розладу різноманітні. До них відносять: спадкові фактори; хронічні соматичні захворювання; відсутність догляду та помилки виховання; органічну недостатність нервової системи, що виникає через патології вагітності та пологів. Найчастіше перші ознаки ЗПР проявляються у віці до 5 років, з часом симптоматика стає більш вираженою. Батькам слід звернути увагу на наступні прояви: затримка мовленнєвого розвитку – дитина не говорить або говорить дуже мало в порівнянні з однолітками; проблеми в психоемоційної сфері – відсутність самоконтролю, замкнутість, надмірна сором’язливість, різкі перепади настрою; затримка формування навичок розумового процесу; проблеми з концентрацією уваги, дитина часто відволікається; проблеми з пам’яттю – знижена пізнавальна активність, швидке забування пройденого матеріалу; проблеми зі сприйняттям навколишнього світу; ігровий процес одноманітний, побудований на повторенні одних і тих же дій. Все це може супроводжуватися надмірною руховою активністю, відсутністю елементарних побутових навичок та невмінням виконувати елементарні інтелектуальні операції. Не варто панікувати, якщо у вашої дитини спостерігаються перераховані вище симптоми. Затримка психічного розвитку при своєчасному виявленні добре піддається корекції. Визначення затримки психічного розвитку можливе лише після комплексного обстеження, яке проводить група фахівців. До її складу входять: логопед, невролог, психіатр, педіатр, психолог, дефектолог та інші фахівці, якщо того вимагає ситуація. Необхідно провести збір і вивчення анамнезу, проводиться діагностичне обстеження мовлення і нейропсихологическое тестування, досліджуються емоційно-вольові якості і інтелектуальні процеси дитини, аналізуються умови життя. У разі, якщо виявлено затримку психічного розвитку, призначається лікування та корекційні заходи. Вони залежать від особливостей розвитку дитини і носять комплексний характер. Важливе місце в процесі корекції займають батьки – саме вони повинні створити сприятливу атмосферу всередині сім’ї. Чуйне ставлення дорослих до потреб і особливостей дитини – ось запорука ефективного подолання ЗПР. Частіше хваліть малюка, підбадьорюйте його, робіть акцент на його успіхи. Грайте разом, проводьте час на свіжому повітрі, на ігрових майданчиках разом з однолітками. Хороші результати показує відвідування спеціалізованих груп у дошкільних навчальних закладах і корекційних класів. У них дитині надається дозований навчальний матеріал, приділяється увага розвитку пізнавальних процесів, формування необхідних навичок. Затримка мовленнєвого розвитку у дитини, як правило, вимагає спостереження у логопеда, оскільки особливості мовленнєвої діяльності створюють значні труднощі під час навчання дітей читання й письма. У дітей із ЗПР бракує математичних знань і вмінь. Часто вони вміють лічити до десяти, але це зовсім не означає, що вони можуть свідомо оперувати натуральним рядом чисел. Вони мають труднощі у зворотній лічбі, не можуть полічити до заданого числа, не розуміють, що кожне наступне чи попереднє число є збільшенням чи зменшенням на одиницю, не відрізняють порядку лічби від кількості. Затримка психічного розвитку охоплює всю психічну сферу дитини, і, по суті, є системним порушенням, тому процес навчання і виховання повинен будуватися з позицій системного підходу. Необхідно сформувати повноцінний базис для становлення вищих психічних функцій і забезпечити спеціальні психолого-педагогічні умови, необхідні для їх формування. Щоб цілеспрямовано здійснювати навчання та корекцію психічного розвитку дитини, мало знати недоліки розвитку її окремих психічних функцій, потрібно усвідомлювати взаємозв’язок і взаємозалежність між ними. Практично не можна розділити розвиток сприймання, мислення, пам’яті та інших функцій спочатку сформувавши одну, а потім іншу. Чим би ми не займалися з дитиною, ми розвиваємо її психіку в цілому. Водночас дуже важливо у певному недоліку психічної діяльності дитини розрізняти причини, що його зумовлюють, і наслідки, які лежать на поверхні явища та першими привертають увагу. Мислення, формуючись у дитинстві, є основою розвитку всієї пізнавальної діяльності. Чуттєве пізнання навколишнього світу в дітей із затримкою психічного розвитку з раннього дитинства було збіднене й стало першопричиною порушень у розвитку мислення, мовлення, пам’яті, уваги. Отже, в усіх випадках доводиться працювати над тими прогалинами в розвитку, які утворилися протягом дошкільного періоду, і заважають їй успішно навчатися в подальшому.
Опубликовано
18 липня 2024 року фахівці ІРЦ №6 Печерського району м. Києва прийняли участь у конференції «ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНЕ СУПРОВОДЖЕННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ: СТРАТЕГІЇ ТА ТЕХНОЛОГІЇ » на якій фахівці з різних куточків України обговорювали актуальні проблеми інклюзивного навчання. Важливим є створення ефективних психолого-педагогічних умов, які сприятимуть партнерським взаєминам, співтворчості й особистісному розвитку дитини з особливими освітніми потребами. Забезпечення підтримки дітей з ООП в умовах воєнного стану супроводжується гострими викликами фізичної й психологічної безпеки. Успішне психолого-педагогічне супроводження розвитку особистості дитини з ООП ґрунтується на тісній професійній співпраці команди багатьох фахівців. Дітям з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного середовища надаються психолого-педагогічні, корекційно-розвиткові послуги. Проте якісне інклюзивне середовище не може бути побудоване без відповідного рівня інклюзивної компетентності педагогічних працівників. Важливим є вміння створювати умови, що забезпечують функціонування інклюзивного освітнього середовища; здатність ураховувати індивідуальні потреби, можливості, здібності кожного учня; застосування принципів і стратегій універсального дизайну в сфері освіти; реалізація технологій індивідуального та диференційованого навчання; використання методів ефективної підтримки осіб з особливими освітніми потребами. Дякуємо організаторам та спікерам за актуальну та корисну інформацію.
Опубликовано
Консультують фахівці ІРЦ №6 Печерського району м. Києва. Чому таке важливе раннє виявлення порушень мовлення у дітей? Усіх батьків рано чи пізно починає турбувати питання правильного мовлення дитини. Вони мріють, щоб малюк був здоровим, розумним і, ставши дорослим, досяг життєвих і професійних успіхів, прагнуть, аби він зростав вільним у спілкуванні та впевненим у власних можливостях. І чи не найсуттєвішою умовою для цього є оволодіння правильним мовленням. Лише тоді, коли дитина постійно чутиме чітке, виразне мовлення, вона навчиться правильно розмовляти, краще розумітиме мовлення оточуючих, легко передаватиме власні думки й бажання. У сім’ї дорослі розуміють дитину з півслова. І якщо навіть малюк має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. Таке мовлення ускладнює спілкування з однолітками. Надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у подоланні мовленнєвих порушень. Проблема ранньої діагностики та корекції відхилень у мовленнєвому розвитку дітей набуває особливого значення для їх подальшого повноцінного розвитку та навчання. Всебічне уявлення про стан і особливості формування у дитини мовлення, як засобу комунікації можна отримати у процесі комплексної оцінки розвитку дитини, аналізу її мовленнєвої діяльності. Розвиток мовлення у процесі онтогенезу відбувається паралельно з фізичним і розумовим розвитком. У дитини з мовленнєвими порушеннями без своєчасних корекційних заходів може затримуватися темп інтелектуального розвитку. Ранній вік ( від народження і до 3 років) в житті дитини є найбільш відповідальним періодом, коли розвиваються моторні функції, пізнавальна діяльність, мовлення, а також формується особистість. Пластичність мозку дитини раннього віку, наявність сензитивних періодів формування емоцій, інтелекту, мовлення і особистості визначають значні потенційні можливості корекційної допомоги. Рання і адекватна допомога дозволяє більш ефективно компенсувати порушення психофізичного розвитку, послабити вторинні порушення або запобігти їх появі. До дітей з порушенням мовлення відносять дітей із психофізичними відхиленнями різного ступеня, що викликають ряд розладів комунікативної й пізнавальної функції мови. Від інших категорій дітей з особливими потребами їх відрізняють нормальний біологічний слух, зір і повноцінні передумови інтелектуального розвитку. Головне, на що треба звернути увагу – це пізня поява мовлення. Перші слова у дитини можуть з’явитися тільки в півтора року, а інколи і в два роки та пізніше (замість 12 – 13 місяців), а перші фрази – в 3 – 5 років. Подібна затримка в розвитку мовлення може бути викликана уповільненням темпів дозрівання мовленнєвих центрів мозку або патологічним формуванням мовлення. Пам’ятайте, що саме в дошкільний період мовлення дитини розвивається найінтенсивніше, а головне, воно гнучке для подолання мовленнєвих порушень, тому чим раніше ви звернетеся за допомогою до спеціаліста, тим швидше дитина оволодіє правильним мовленням. Не соромтеся звертатися за допомогою до логопеда. Адже тільки завдяки співпраці логопеда й батьків, використанню цікавих і доступних завдань у дітей нормалізується процес оволодіння мовленням.
Опубликовано
День української державності, який відзначається 15 липня, є значущою подією для України, що символізує її незалежність, суверенітет та самостійність. Це можливість для кожного з нас згадати історію своєї країни, боротьбу за незалежність, єдність та щасливе життя. Цінуємо те, за що боролися наші предки, пам’ятаємо всіх, хто загинув у цій боротьбі, будуємо майбутнє, в якому нам самим хотілося б жити. Не забуваймо тих Героїв, котрі пішли у Небеса, тих, що рятують Україну, ціною власного життя! Колектив ІРЦ № 6 вітає кожного українця – з його святом, з Днем української державності! Бажаємо, щоб День української державності об’єднав українців по всьому світі. Щоб ми щасливо жили у своїй країні, розвивалися на своїй землі. Миру, перемоги, спокою, і нехай з неба летять не ракети, а лише добрі вістки. З Днем Української Державності!
Опубликовано
20 червня 2024 року фахівці Інклюзивно-ресурсного центру №6 Печерського району прийняли участь у конференції «Особистісний розвиток дитини в умовах сьогодення: інноваційні технології». В ході конференції були розкриті теоретичні питання всебічного розвитку дитини; ознайомлено з практиками подолання негативних емоційних станів дітей та профілактики поведінкових проблем, а також висвітлені інноваційні технології, що сприяють особистісному розвитку дитини. Щиро дякуємо за цікавий матеріал!!!
Опубликовано
13 червня 2024 року фахівці Інклюзивно-ресурсного центру №6 Печерського району прийняли участь у вебінарі «Супровід під час інклюзивного навчання». В рамках вебінару було обговорено правову базу отримання послуги супроводу, зміст послуги, загальні підходи та принципи, алгоритм дій сім’ї, яка бажає отримати послугу та успішні приклади в громадах. Щиро дякуємо за корисну інформацію!
Опубликовано
11 та 12 червня 2024 року фахівці Інклюзивно-ресурсного центру №6 Печерського району м. Києва приймають участь у Всеукраїнській науково-практичній онлайн конференції з міжнародною участю: «Зміна підходів до освіти дітей з особливими освітніми потребами: 25 років досвіду». Метою конференції є ознайомлення з основними напрацюваннями експериментального дослідження, з 25-ти річним досвідом роботи першого в Україні навчально-реабілітаційного центру «Левеня», з системою освіти та реабілітації дітей зі складними порушеннями розвитку, а також ознайомлення із зарубіжним досвідом наших партнерів в галузі спеціальної та інклюзивної освіти з країн Балтії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Грузії, Азербайджану, США.
Опубликовано
По закінченню навчального року саме час збиратися командам психолого-педагогічного супроводу закладів освіти. 04 та 05 червня 2024 року під час таких зустрічей в Ліцеї № 117 ім. Лесі Українки, Гімназії ім. Тараса Шевченка № 109 та в Школі І-ІІІ ступенів №84 Печерського району були виконані наступні завдання: моніторинг якості інклюзивного навчання впродовж навчального року; звіт фахівців, що забезпечували психолого- педагогічний супровід та надання корекційно- розвиткових послуг; надання методичної підтримки педагогічним працівникам закладу освіти з організації інклюзивного навчання.
Опубликовано
Фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва продовжують роботу в командах психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. 31 травня та 3 червня 2024 року в ЗЗСО №88 та ЗЗСО №75 пройшли підсумкові засідання команд психолого-педагогічного супроводу з метою обговорення реалізації індивідуальних програм розвитку учнів з ООП, динаміки їхнього розвитку. Завдяки злагодженій роботі кожного члена команд супроводу, за активного сприяння батьків дітей з ООП було ухвалено рішення щодо позитивної динаміки розвитку та навчання здобувачів освіти в 2023-2024 навчальному році. Дякуємо колегам та батькам за співпрацю.
Опубликовано
ТРИВАЄ РОБОТА ФАХІВЦІВ ІРЦ № 6 В КОМАНДАХ ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ УЧНІВ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ. 29 та 30 травня 2024 року відбулися засідання команд психолого-педагогічного супроводу учнів з ООП в ЗЗСО № 133, Ліцеї міжнародних відносин № 51, Предславинській гімназії № 56. Обговорювалися особливості розвитку та навчально-пізнавальної діяльності дітей з ООП з метою визначення ступеня психолого-педагогічної підтримки, моніторингу виконання ІПР, визначення прогресу розвитку та досягнення цілей ІПР. Фахівці ІРЦ взаємодіють із батьками дітей з ООП, яким організоване інклюзивне навчання, мотивують на позитивний розвиток дитини. Було проведено опитування батьків дітей з ООП, яким організоване інклюзивне навчання, поставлено ряд питань, які в основному стосувались того, чи задоволена дитина інклюзивним навчанням, чи є позитивні зміни у динаміці її розвитку, як самі батьки відносяться до організації освітнього процесу, яку участь беруть у процесі навчання дитини. Аналізуючи організацію інклюзивного навчання в закладах освіти, готовність педагогів, думку батьків, динаміку розвитку дітей з ООП, а саме сфери розвитку: емоційно-вольову, когнітивну, фізичну, мовленнєву, соціальну та навчальні досягнення з предметів можна зробити висновок про позитивну динаміку та всебічний розвиток дітей з ООП на інклюзивному навчанні. Результати опитування свідчать, що діти, яким організоване інклюзивне навчання задоволені відвідуванням закладів освіти, мають друзів, беруть участь у масових заходах. Батьки дітей з ООП задоволенні організацією навчального процесу, щиро вдячні вчителям та асистентам, корекційним педагогам за особистісний підхід до їх дитини.
