5 простих кроків. Поради для батьків
№ 56 , разом з педагогами та батьками обговорили тенденції у розвитку учнів з особливими освітніми потребами, їхні досягнення та труднощі та окреслити завдання на наступний навчальний рік. Можна відмітити, що інклюзивне навчання надає можливість кожній дитині для самореалізації, соціалізації в природному середовищі, розкриття природних здібностей, отримання необхідної допомоги та підтримки з боку однолітків, педагогічного колективу закладу освіти та відповідних фахівців. Головною метою інклюзивного навчання і виховання є створення умов для особистісного розвитку, творчої самореалізації та утвердження людської гідності осіб з особливими освітніми потребами. Дякуємо колегам та батькам за співпрацю.
РОЗВИТОК ФОНЕМАТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК ВАЖЛИВА ПЕРЕДУМОВА ГОТОВНОСТІ ДО ШКІЛЬНОГО НАВЧАННЯ
Фонематичний слух – це здатність людини до аналізу та синтезу мовленнєвих звуків, тобто слух, який забезпечує сприйняття фонем (звуків) певної мови.
Фонематичний слух – важливе поняття для оволодіння мовленням, а потім і грамотним письмом. Він передбачає точність слухового сприйняття, звукорозрізнення, звуковий аналіз мовлення. Вміння слухати кожен окремий звук у слові, чітко відрізняти його від того, що стоїть поряд, знати з яких звуків складається слово – є найважливішою передумовою для оволодіння грамотою. Порушення фонематичного слуху заважає дітям оволодіти достатнім рівнем словникового запасу і граматичною стороною мовлення. Гальмує розвиток зв’язного мовлення.
При не сформованості звукорозрізнення дитина сприймає (запам’ятовує, повторює) не те, що їй сказали, а те, що вона почула.
Таким чином, проблема розвитку у дітей фонематичного слуху є однією з найважливіших при підготовці малюків до оволодіння грамотою.
Період найбільшої чутливості (сенситивний) до розвитку фонематичного слуху припадає на вік 4-5 років.
Розвинутий фонематичний слух – один із показників готовності дитини до навчання у школі, запорука успішного оволодіння грамотою та читанням. Письмове мовлення формується на основі усного, і у дітей, у котрих наявний недорозвиток фонематичного слуху, можуть формуватися порушення письма та читання. Адже сучасна методика навчання читанню базується на звуковому аналізі слова.
Систему логопедичної роботи з розвитку фонематичних процесів можна умовно поділити на шість етапів:
1 етап – розпізнавання немовних звуків. На цьому етапі в процесі спеціальних ігор та вправ у дітей розвивають здатність впізнавати і розрізняти немовні звуки. Ці заняття сприяють також розвитку слухового уваги та слухової пам’яті.
2 етап – розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, звукосполучень, слів та фраз;
3 етап – розрізнення слів, близьких за звуковим складом;
4 етап – диференціація складів;
5 етап – диференціація фонем. Починати потрібно обов’язково з диференціації голосних звуків.
6 етап – розвиток навичок звукового аналізу. Починається ця робота з того, що дошкільнят вчать визначати кількість складів у слові і «відплескувати» дво – і трискладові слова. Необхідно пояснити і показати дітям, як відплескувати слова різної складності, як виділяти при цьому наголошений склад. Далі проводиться аналіз голосних звуків. Потім приступають до аналізу приголосних звуків.
Яким же чином розвивати у дитини фонематичні процеси? Найкраще це робити за допомогою мовних ігор та вправ.
Починайте з простого, поступово переходячи до більш складного; не перевантажуйте дитину і вчасно завершуйте гру. І тоді, окрім розвитку фонематичного слуху, ви допоможете і у розвитку уваги, а також пам’яті, уяви, та ініціативності.
ІГРИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ФОНЕМАТИЧНОГО СЛУХУ
Перший рівень – впізнавання немовних звуків.
Розрізнення на слух немовних звуків є фундаментом і основою розвитку фонематичного слуху.
“Вгадай, що звучало”.
Уважно послухайте з дитиною шум води, шелест газети, дзвін ложок, скрип дверей та інші побутові звуки. Запропонуйте дитині закрити очі і відгадати – що це звучало?
“Шумливі мішечки”.
Разом з малюком насипте в мішечки або у коробочки крупу, ґудзики, скріпки і т.п. Дитина повинна вгадати по звуку мішечка, що у нього всередині.
“Чарівна паличка”.
Взявши олівець або палицю будь-якого призначення, постукайте нею по різним предметам в будинку. Чарівна паличка змусить звучати вазу, стіл, стіну, миску …Потім ускладните завдання – дитина відгадує з закритими очима, який предмет зазвучав.
“Жмурки”.
Дитині зав’язують очі і вона рухається у бік звуку дзвіночка, бубна, свистка.
“Поплескаємо”.
Дитина повторює ритмічний малюнок ударів. Наприклад – плескаємо 2 рази, пауза, плескаємо 1 раз, пауза, плескаємо 2 рази.
В ускладненому варіанті малюк повторює ритм із закритими очима.
Другий рівень – розрізнення звуків мови по тембру, силі і висоті.
“Впізнай свій голос”.
Запишіть на диктофон голоси близьких людей і голос самої дитини. Попросіть його вгадати – хто говорить.
“Голосно-тихо”.
Домовтеся, що дитина буде виконувати певні дії, коли ви вимовляєте слова голосно і коли тихо. Є схожий варіант гри – далеко-близько. Ви говорите слово голосно, дитина відповідає – близько. Говоріть слово тихо, дитина відповідає – далеко.
“Три ведмеді”.
Дитина відгадує за кого з персонажів казки говорить дорослий. Більш складний варіант – дитина сама говорить за трьох ведмедів, змінюючи висоту голосу.
Третій рівень – розрізнення схожих за звучанням слів.
“Слухай і вибирай”.
Перед дитиною картинки з подібними по звучанню словами (ком, сом, лом). Дорослий називає предмет, а дитина піднімає відповідну картинку.
“Вірно-невірно”.
Дорослий показує дитині картинку і називає предмет, замінюючи першу літеру (форота, корота, морота, ворота, порота, хорота). Завдання дитини – хлопнути в долоні, коли він почує правильний варіант вимови.
Четвертий рівень – розрізнення складів.
“Порахуй”.
Дорослий пояснює дитині, що є короткі і довгі слова. Промовляємо їх, інтонаційно розділяючи склади. Спільно з дитиною вимовляє слова (та-то, ло-па-та, ба-ле-ри-на), відплескуємо склади. Більш складний варіант – запропонувати дитині самостійно відплескати кількість складів у слові.
“Що зайве?”
Дорослий вимовляє ряди складів па-па-па-ба-па, фа-фа-ва-фа-фа … Дитина повинна плеснути, коли почує зайвий (інший) склад.
П’ятий рівень – розрізнення звуків.
“Відгадай, що або хто звучить?”
Пояснити дитині, що слова складаються зі звуків. Комарик говорить – зззз, вітер дме – сссс, жук дзижчить – жжжж, тигр ричить – рррр …
Дорослий вимовляє звук, а дитина відгадує, хто (що) його видає.
“Впіймай звук”.
Дорослий вимовляє ряди звуків, а дитина плескає в долоні, коли чує задану фонему.
Шостий рівень – освоєння навичок аналізу та синтезу.
“Скільки звуків”.
Дорослий називає один, два, три звуки, а дитина на слух визначає і називає їх кількість.
“Будь уважним”.
Дорослий промовляє ряди слів, а дитина повинна плеснути, коли почує слово, що починається із заданого звуку. Більш складний варіант – закінчується на заданий звук або містить його в середині.
“Відгадай слово”.
Дитині пропонуються слова з пропущеним звуком – потрібно відгадати слово. Наприклад, зі слів втік звук л (.ампа, ми.о, .об, го.).
Приділяючи вдома увагу розвитку фонематичного слуху, ви полегшите дитині процес оволодіння правильною звуковимовою, а надалі процесами читання та письма.
Методи індивідуального підходу дозволяють створити оптимальне навчальне середовище для дітей з особливими освітніми потребами, працюючи з ними на основі їхніх потреб, можливостей та інтересів. Це допомагає дітям розвиватися та досягати успіху в навчанні.
4 червня 2025 року фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва взяли участь в підсумкових засіданнях команд психолого-педагогічного супроводу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами Ліцею № 117 та Ліцею № 84 на яких обговорили та проаналізували виконання індивідуальних програм розвитку учнів, їхні досягнення та труднощі у навчанні протягом навчального року. В центрі уваги команди психолого-педагогічного супроводу є дитина, дотримання і відстоювання її інтересів, повага до індивідуальних особливостей.
Дякуємо колегам та батькам за співпрацю.
3 червня 2025 року фахівці ІРЦ № 6 Печерського району
м. Києва взяли участь в підсумкових засіданнях команд психолого-педагогічного супроводу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами Ліцею № 109, на яких обговорили та проаналізували виконання індивідуальних програм розвитку учнів, їхні досягнення та труднощі у навчанні протягом навчального року. Дякуємо колегам за співпрацю.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ГОТОВНОСТІ ДИТИНИ ДО НАВЧАННЯ У ШКОЛІ
Психолого-педагогічна готовність до навчання у школі формується в дитини послідовно з моменту народження в спілкуванні з старшими й ровесниками, у грі, праці і дошкільному навчанні. Психологічна готовність дитини, яка збирається йти до школи дуже важлива. Непідготовлена до школи дитина не може зосередитися на уроках , доволі часто відволікається, не слухає вчителя, не включається в загальний режим роботи класу. У непідготовленої дитини не дуже розвинута зв’язна мова і розумові здібності, вона не вміє задавати питання, порівнювати предмети, явища, виділяти головне; вона не може контролювати собою в деяких ситуаціях. Така дитина буває не дуже ініціативною та не хоче розвиватись. Їй важко дається спілкування з старшими й ровесниками з приводу навчальних проблем, немає цікавості до пізнання.
Готовність до шкільного навчання – сукупність фізіологічних і психологічних особливостей дитини дошкільника, як забезпечує успішний перехід до структурно організованого шкільного навчання. Дозрівання організму дитини, а точніше, його нервової системи, ступінь розвитку психічних процесів, рівень сформованості особистості – це передумови успішного початку навчання дитини. Складність цього перехідного періоду від дошкільника до учня полягає в тому, що y дитини вже є основні передумови навчання – довільність, способи пізнавальної діяльності, мотивація, комунікативні вміння. Але дитина все ж таки ще дошкільник, який, йдучи в школу, уявляє яскравий, прекрасний та цікавий світ.
Навчання у школі потребує від дітей вмінь працювати за зразком і слухати та запам’ятовувати навчальний матеріал, який подається, а також хороших організаційних навичок. Таким чином, підготовка дитини до навчання у школі має здійснюватися на рівні систематичного впливу на всі аспекти формування особистості (сенсорне і розумове виховання, моральноетичне, трудове, фізичне, художньо-естетичне). Діяльність дитини є основним фактором її розвитку. Початкова школа має надати подальше становлення особистості дитини, цілеспрямований розвиток різних здібностей, формування вміння і бажання вчитися, сприяти її самовираженню в різноманітних видах діяльності, допомогти навчитись зберігати контроль над собою в будь-яких ситуаціях, збереження духовного і фізичного здоров’я. Найпоширеніший засіб виконання цього завдання є створення соціально-побутових умов і зручного середовища перебування дитини в школі.
Найважливішим аспектом психологічної готовності до навчання у школі є рівень валового розвитку дитини, участь у діяльності класу, вміння пристосовуватись до нових вимог та умов, які пропонуються вчителем і школою. Вчитель має допомогти дітям виконати їхню роботу різного роду, тільки так проявляється процес спільної діяльності в початкових класах, який є необхідним. Тому дитина, йдучи в школу, зобов’язана вміти розрізняти предмети та їх властивості, тобто володіння чітким і розчленованим сприйняттям є обов’язковим. Формуванню якостей, необхідних майбутньому школяреві, допомагає система педагогічних впливів, заснованих на корекційній орієнтації дитячої діяльності і педагогічного процесу.
Психологічна готовність дитини до навчання у школі включає такі компоненти:
— Мотиваційна готовність передбачає прагнення дитини до навчання у школі і розвиток її допитливості; навчання виступає як суспільно значима справа;
— Особистісна готовність характеризується ставленням дитини до вчителів, однолітків та школи в цілому;
— Вольова готовність передбачає здійснення контролю над собою, зіставляючи свою поведінку з еталоном;
— Інтелектуальна готовність характеризує певний рівень розвитку пізнавальних процесів(сприймання, увага, мислення, пам’ять і т.д.);
Крім цього, у дитини мають бути сформований інтерес до навчання, до деяких навчальних вмінь і навичок (планування, організації і контролю дій і діяльності).
2 червня 2025 року фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва зустрілися з командами супроводу здобувачів освіти з особливими освітніми потребами Ліцею № 80 для проведения підсумкових засідань з метою моніторингу динаміки розвитку учнів з ООП, виконання ІПР та визначення цілей та завдань на наступний навчальний рік у їх підтримці в освітньому процесі.
Взаємоузгоджена комплексна діяльність команди фахівців та батьків учня, спрямована на створення необхідних умов, що сприяють розвитку особистості дитини, засвоєнню нею знань, умінь і навичок, індивідуалізація та адаптація навчальних програм з урахуванням потреб і можливостей дитини; створення сприятливих умов для соціалізації, самовизначення та самореалізації дитини завжди дає позитивні результати в загальному розвитку дитини з особливими освітніми потребами, та є не лише запорукою успішного навчання дитини у навчальному закладі, а й її подальшої адаптації у соціумі. Дякуємо колегам за співпрацю.
30 травня 2025 року фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва зустрілися з командами супроводу дітей з особливими освітніми потребами в ЗДО № 720, ЗДО № 143 та в Ліцеї № 88, разом з педагогами та батьками обговорили тенденції у розвитку дітей з особливими освітніми потребами, їхні навчальні досягнення та труднощі, окреслити завдання на наступний навчальний рік. Команди психолого-педагогічного супроводу проводять систематичне дослідження психолого-педагогічного статусу кожної дитини (тобто, з одного боку — вимог дорослих до дитини, а з іншого — особливостей її розвитку) та динаміки психічного розвитку у процесі навчання.
Дякуємо колегам за співпрацю.