Педагогічна практика — це важлива складова частина підготовки майбутніх фахівців в сфері спеціальної та інклюзивної освіти, створює сприятливі умови для актуалізації в особистому практичному досвіді знань, умінь та навичок як цілісного результату навчально-виховного процесу в педагогічному виші. На базі Інклюзивно-ресурсного центру №6 Печерського району м. Києва відбувся воркшоп за участі студентів Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського університету імені Бориса Грінченка. Під час зустрічі учасники заходу оглянули приміщення ІРЦ, ознайомилися з обладнанням та дидактичними матеріалами, дізналися про основні напрями роботи та завдання інклюзивно-ресурсного центру, спостерігали за проведенням комплексної оцінки розвитку дітей фахівцями (консультантами), дізналися про здійснення системного кваліфікованого супроводу осіб у разі встановлення у них особливих освітніх потреб.
Опубликовано
Фахівці Інклюзивно-ресурсного центру №6 Печерського району м. Києва прийняли участь у практичному семінарі «Педагогічна занедбаність осіб з особливими освітніми потребами: діагностика, корекція, соціальний супровід», що відбувся на базі Інклюзивно-ресурсного центру №3 Деснянського району м. Києва. Спікером семінару виступила директор ІРЦ №3 Виговська Марина Олександрівна. Щиро дякуємо колегам Іннклюзивно-ресурсних центрів №3, №12 та №1 за обмін досвідом у теплій та творчій атмосфері заходу!
Опубликовано
«Нейропсихологічна корекція РДУГ у дітей дошкільного віку» підготувала фахівець ІРЦ №6 Власенко Катерина Андріївна
Опубликовано
27 жовтня 2023 року фахівці-консультанти Інклюзивно-ресурсного центру №6 Печерського району м. Києва приймали участь у вебінарі на тему «Як психотравма впливає на пам’ять та здатність до зосередження ‑ ідеї, як допомогти учням». Спікером вебінару була австрійська дослідниця Барбара Прейтлер, яка є психотерапевтом, супервізором та має ступінь доктора філософії (PhD). Пані Барбара поділилася особистим досвідом, методами роботи та надала важливі рекомендації для роботи зі школярами. Щиро вдячні нашим австрійським партнерам за психологічну допомогу дітям та дорослим!
Опубликовано
В умовах війни, коли діти навчаються дистанційно і багато часу проводять за комп’ютером, це дуже негативно впливає на суглоби долоней і пальці рук. З’являється втома, біль і неприємні відчуття. Щоб уникнути цих проблем бажано час від часу виконувати прості гімнастичні вправи, які не займають багато часу і не потребують значних зусиль. Після їх виконання втома проходить і можна навчатись далі. Для дітей молодшого віку це можна оформити у вигляді гри. Всі рухи повинні виконуватись повільно, без ривків і надмірної напруги. Затримуйтесь у вказаних положеннях від 10 до 30 секунд в залежності від відчуттів. Повторюйте рухи на обидві сторони від 5 до 10 раз.
Будьте здорові і піклуйтесь про себе!
Опубликовано
В інклюзивно-ресурсному центрі №6 Печерського району м. Києва 25 жовтня 2023 року відбувся навчально-практичний семінар «Логопедична робота з дітьми з особливими освітніми потребами». Відкрила семінар Директор Інклюзивно-ресурсного центру 6 — Целобаєва-Якубова Наталія Костянтинівна з промовою щодо актуальності всебічної психолого-педагогічної підтримки дітей з особливими освітніми потребами в освітньому процесі. На семінарі також з доповідями виступили фахівці (консультанти) ІРЦ №6 — Лабунець О. Д. з інформацією про особливості розвитку мовлення у дітей з порушенням зору та практичним порадами щодо логопедичної роботи з подолання мовленнєвих порушень дітей цієї категорії; Юзва Т. Я. з інформацією про напрямки попередження порушень писемного мовлення у дітей з особливими освітніми потребами; Безугла Т. О. з інформацією про специфічні особливості корекційно-розвиткової роботи вчителя — логопеда з дітьми з особливими освітніми потребами. В заході прийняли участь вчителі-логопеди закладів дошкільної та загальної середньої освіти Печерського району м. Києва.
Опубликовано
Однією з найважливіших умов впровадження інклюзивної моделі в навчальному закладі є організація співпраці фахівців, результатом якої має стати освітнє середовище, максимально сприятливе для різнобічного розвитку всіх учнів, у тому числі й учнів з особливими освітніми потребами. Ефективність навчально-виховної, корекційно-розвивальної роботи в інклюзивному класі значною мірою залежить від скоординованості дій педагогів та фахівців, які входять до складу команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами. 12.10.2023 року відбулась зустріч педагогічних працівників ЗЗСО № 5, 75, 117 з фахівцями ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва, під час якої обговорили організацію інклюзивного навчання на конкретних прикладах. Дякуємо колегам за співпрацю.
Опубликовано
В Україні у 2023 році День вчителя припадає на 1 жовтня. Це особлива дата, коли ми вітаємо всіх, хто навчає і надає знання. Напередодні цього свята, колектив ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва від щирого серця вітає педагогічних працівників з професійним днем! Бажаємо в першу чергу терпіння і мудрості, міцного здоров’я і великих творчих успіхів, миру, достатку, натхнення та радості! Дякуємо за вашу невтомну працю, за те, що пробуджуєте в учнів жагу до знань, що щедро ділитесь своїм досвідом і постійно удосконалюєте свою майстерність. Ваша праця є неоціненним внеском у формування майбутнього України. Вітаємо, шановні колеги, з нашим професійним святом!
Опубликовано
Консультують фахівці Інклюзивно-ресурсного центру №6 Печерського району м. Києва. КОРЕКЦІЙНО – РОЗВИВАЛЬНА РОБОТА В УМОВАХ ІНКЛЮЗІЇ З ДІТЬМИ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ, ЯКІ МАЮТЬ ТРУДНОЩІ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ. Останнім часом все частіше до Інклюзивно-ресурсного центру звертаються батьки із дітьми молодшого шкільного віку, в яких виникають суттєві труднощі під час опанування навичок читання, письма, формування математичних навичок. Це можна охарактеризувати як навчальні труднощі, що виникають в силу різних обставин. Сьогодні навчання дітей відбувається у незвичних для них умовах воєнного стану, дистанційного навчання, частих переривань освітнього процесу через небезпеку, повітряні тривоги, перебування за кордоном, паралельне навчання в закордонних закладах освіти та в українській школі. Це виклик не тільки для дітей, сімей, а й для вчителів. У непрості часи війни діти переживають стрес і тривогу. Їх відчуття підсилені тим, що вони не завжди розуміють, що відбувається. Нинішня ситуація могла позначитись на поведінці учнів, на їх здатності засвоювати матеріал. Стрес міг вплинути на увагу, Практика показує, що за останні роки збільшується кількість дітей, у яких виникають значні труднощі під час засвоєння навчальної програми і виникає небажання вчитись. Учні відчувають труднощі в навчанні, що значною мірою ускладнює роботу вчителя. Причинами неуспішності учнів також є слабкий розвиток мислення, низький рівень навичок, негативне ставлення до навчання, прогалини в знаннях, слабке здоров’я, швидка втомлюваність, слабка воля, часто недисциплінованість. Як наслідок – виникають особливі освітні потреби, а саме, навчальні труднощі. Державний стандарт початкової загальної освіти розроблений відповідно до пізнавальних можливостей дітей молодшого шкільного віку і передбачає всебічний розви¬ток та виховання особистості через формування в учнів бажання і вміння вчитися, повноцінних мов¬леннєвих, читацьких, обчислювальних умінь і навичок, умінь і навичок здорового способу життя. Поряд із функціональною підготовкою за роки початкової освіти діти мають набути достатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності, самовираження у творчих видах завдань. Для розв’язання проблеми відставання та неуспішності учнів з особливими освітніми потребами пропонуємо вчителям використовувати у своїй практиці наступні методи і прийоми корекційної роботи. Корекційно-розвивальна робота – це система заходів, що дозволяють вирішувати завдання своєчасної допомоги дітям, які зазнають труднощів у навчанні і шкільній адаптації. Основне завдання корекційно-розвивальної роботи – підвищення загального рівня розвитку дитини; розвиток недостатньо сформованих вмінь та навичок, підготовка дитини до адекватного сприйняття навчального матеріалу. Методи і прийоми корекційно-розвивальної роботи узгоджуються з ідеями і принципами педагогічної підтримки. Предметом педагогічної підтримки є процес сумісного з дитиною визначення її власних інтересів, цілей, можливостей і шляхів подолання проблем, що заважають їй зберегти власну людську гідність і самостійно досягати очікуваних результатів у навчанні, самовихованні, спілкуванні, житті в цілому. Здійснення такої педагогічної підтримки базується на принципах: • згода дитини на допомогу і підтримку; • опора на наявні сили і потенційні можливості особистості; • віра у ці можливості; • орієнтація на здатність дитини самостійно переборювати труднощі, долати перешкоди; • співробітництво; • конфіденційність; • доброзичливість; • безпека, захист здоров’я, прав, людської гідності; • реалізація принципу «не нашкодь». Найкращим методом допомоги дітям з труднощами у навчанні є використання розвивальних ігор. Розрізняють дві форми ігротерапії: індивідуальну і групову. Якщо у дитини проблеми зі спілкуванням, тоді гру¬пова терапія більш корисна, ніж індивідуаль-на. З метою зацікавлення дітей, активізації їхньої діяльності на уроці вчителю доцільно використовувати інтерактивні методи навчання. А саме: — робота в парах (складання діалогів, загадок; взаємоперевірка письмових робіт; характеристика дійових осіб); — робота в групах (дослідження; повідомлення; складання за допомогою опорних слів речень, невеличких віршиків; прислів’їв); — інсценізація (байки; казки; гумористичні вірші; уривки з прозових творів). Для того щоб учням було цікаво на уроках, намагайтеся проводити їх в нетрадиційній формі. У своїй практиці використовуйте нестандартні уроки, як-от: • урок-гра; • урок-подорож; • урок-казка; • урок-змагання; • урок-свято; • інтегровані уроки. Усе це позитивно впливатиме на якість знань учнів з особливими освітніми потребами. Пам’ятайте, слабкі діти не повинні знати, що вони слабкі. Ставлення до них повинно бути таким, як і до решти учнів. Узагальнюючи особливості роботи з учнями з особливими освітніми потребами, необхідно зазначити, що вона вимагає: • постійного вивчення учнів; • формування в них уміння вчитися; • зосередження уваги не на помилках, а на успіхах і перемогах, навіть незначних; • залучення батьків до співпраці; • створення доброзичливої атмосфери творчої співпраці між учителями й учнями. Отже, система навчально-корекційних засобів у школі повинна бути спрямована в першу чергу на врахування особливостей розвитку кожного учня, при цьому слід опиратися на ті сторони пізнавальної діяльності, які в конкретної дитини розвинені найкраще. А однією з важливих умов успішного навчання дітей у школі є використання в навчальному процесі інтерактивних форм роботи, інноваційних технологій викладання, елементів передового педагогічного досвіду, ігрових ситуацій як засобу активізації мислення й пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами. Пропонуємо ознайомитись із презентацією, в якій більш детально висвітлюється організація корекційно-розвиткової роботи в умовах інклюзивних закладів загальної середньої освіти.
Опубликовано
Консультує фахівець Інклюзивно-ресурсного центру № 6 Печерського району м. Києва — Олена Лабунець. Додаткова підтримка в освітньому процесі для дітей з особливими освітніми потребами. Шкільне навчання дитини з особливими освітніми потребами може бути непростим та викликати хвилювання у батьків. Створення максимально комфортних умов, адаптація та/або модифікація навчального матеріалу до потреб та можливостей дітей з особливими освітніми потребами, індивідуальний підхід та плідна взаємодія вчителя та його асистента з батьками, регулярні збори команди супроводу, загальні принципи та спільні дії педагогів та батьків – ось що потрібно для успішного навчання дитини з ООП. До категорії осіб з особливими освітніми потребами підпадають будь-які учні, які потребують додаткової постійної чи тимчасової підтримки в той чи інший період навчання. Додаткова підтримка в освітньому процесі – це комплекс додаткових постійних чи тимчасових послуг для осіб з особливими освітніми потребами в освітньому процесі, в тому числі психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги, послуги асистента вчителя, асистента дитини, забезпечення спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку тощо, що відповідають індивідуальним потребам здобувача освіти. Додаткова підтримка – це механізми, в основі яких є дії, інструменти чи ресурси, які ми застосовуємо до окремих учнів, щоби допомогти їм успішно виконувати навчальні завдання та соціальні ролі. Таку підтримку. зокрема, забезпечує асистент вчителя. Асистент учителя забезпечує особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу та бере участь у розробленні та виконанні навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами, це педагогічний працівник, що призначається на посаду керівником закладу освіти, має педагогічну освіту. Асистент вчителя, зокрема, зобов’язаний: забезпечувати єдність навчання, виховання та розвитку учнів; володіти навичками домедичної допомоги дітям; дотримуватися принципу конфіденційності стосовно стану здоров’я та іншої особистої інформації про дітей у школі; допомагати у навчанні не лише дитині з ООП, а усім іншим учням класу; брати участь у розбудові інклюзивного навчання разом з іншими вчителями школи; може організовувати спільно з учителем освітній процес за допомогою засобів дистанційного навчання; забезпечувати комунікацію школи та батьків учнів з особливими освітніми потребами. Ключова фігура в забезпеченні інклюзивного навчання – педагог. Для надання дітям підтримки у формі додаткового часу чи місця, інструкцій чи матеріалів для навчання асистент працює під керівництвом педагога. Так, педагог та асистент спільно планують навчання, прогнозують майбутні навчальні ситуації для участі й діяльності дитини з особливими освітніми потребами. Надавати підтримку дітям асистенти вчителя можуть як у класі, так і в інших локаціях – бібліотеці, спортзалі, їдальні, на подвір’ї, під час екскурсій тощо. Асистент під керівництвом педагога може працювати з дітьми індивідуально або в невеликих групах, сприяти опануванню навчальної програми, регулюванню проблемної поведінки окремих дітей чи дотриманню поведінки в групі загалом. Асистенти вчителя також взаємодіють із психологом закладу чи спеціальними педагогами, які працюють із дітьми з особливими освітніми потребами. Ця взаємодія проявляється у формі консультацій чи інструкцій для асистентів щодо ефективності взаємодії з дитиною та самої дитини з однолітками (форми, методи, способи тощо). Поняття адаптація та модифікація Чи тотожні поняття адаптації та модифікації навчальних програм? Ні, спільним є лише те, що їх розробляє асистент учителя, а необхідність зміни визначає команда супроводу. Адаптація: програма не змінюється; дитина засвоює той самий обсяг знань, що й однокласники; учень має можливість продемонструвати знання. Модифікація: програма суттєво змінюється та обов’язково узгоджується з батьками; зменшуються вимоги до дитини: для оцінювання обирають завдання із простими діями, які вона дійсно може виконати; передбачається навчання за тим самим календарно-тематичним планом, за яким навчається весь клас. Як полегшити процес адаптації до навчання та покращити засвоєння матеріалу? Давати дитині з ООП більше часу на виконання завдань; переформулювати завдання без зміни змісту та суті; використовувати спеціальні візуальні матеріали, які допоможуть структурувати інформацію; деталізовувати завдання/розбивати на частини; перевіряти знання без необхідності зайвий раз писати, або використовувати онлайн-тести зі зрозумілими формулюваннями; поступово переходити від простих до складних завдань (відповіді на відкриті запитання, переказ). Чи можна викликати дитину з ООП до дошки? Не лише можна, але й потрібно! Для них це навіть важливіше, ніж для інших учнів. Адже діти з ООП: люблять демонструвати власні знання; отримують стимул краще готуватися до уроків; звикають до активного навчання; завдяки відповідям біля дошки стають ближче до інших дітей, заробляють гарну «репутацію» в класі. До того ж таким чином однокласники звикають до «особливостей» дитини, перестають їх помічати, не реагують на них. Як оцінювати дитину з ООП? Команда супроводу має визначити чіткі критерії оцінювання дитини разом із батьками, а потім зафіксувати це рішення у протоколі засідання. Оцінки мають бути різними, але обов’язково зрозумілими дитині та батькам. Навчати дитину з особливими освітніми потребами не так просто. Але батьківська любов та професійність педагогічних працівників здатні творити дива! Бажаю успіхів.
