Опубликовано
Консультують фахівці ІРЦ №6. ТРИВОЖНІ СИГНАЛИ, ЩО ВКАЗУЮТЬ НА ПОРУШЕННЯ СЕНСОРНОГО РОЗВИТКУ ДИТИНИ.
Середовище, яке нас оточує, складається з великої кількості різних форм, кольорів, запахів та інших характеристик предметів. Починаючи з народження, уся ця інформація передається дитині від органів чуття: очей, вух, носа, шкіри та язика. Виникає потреба пристосування до світу, ознайомлення та вивчення його якостей. Здатність відчувати — бачити, чути, нюхати, розпізнавати смак, відчувати холод і тепло, сприймати глибокі, тонкі і вестибулярні відчуття називають сенсорними здібностями. Дитина з порушенням сенсорної обробки може бути дуже чутливою до певних подразників або, навпаки, не помічати яскравих стимулів — наприклад, холоду або високої температури. Вона може перебувати у постійному пошуку відчуттів: гладити стіни, крутити щось у руках, нюхати чи облизувати предмети. Малюк може не відчувати страху — залазити на високі меблі, ходити карнизами або навпаки — бути занадто акуратним, повільним. Фахівці ІРЦ №6 пропонують перелік критеріїв, завдяки яким стане більш зрозуміло, чи наявні у дитини труднощі сенсорної обробки.
Варто звернути увагу на такі поведінкові прояви:
1. Дитина дуже неспокійно поводиться, майже весь час ходить, дуже мало уваги приділяє виконанню завдань.
2. Часто буває млявою і пасивною (наче втомилася), реакції уповільнені весь час, навіть після сну).
3. Перебірлива у їжі (їсть строго обмежений раціон, надає перевагу їжі певного виду, не їсть нічого нового, ще незнайомого, тощо).
4. Не помічає болю (не плаче, не лякається, не демонструє жодної реакції на біль).
5. Боїться гойдання/рухової активності. Не любить бути перевернутим догори ногами — такі діти справляють враження дуже обережних.
6. Насилу освоює нові рухи: їзду на біговелі, самокаті, велосипеді, побоюється гірок та складних переходів на дитячих майданчиках. Складається враження, що дитині важко спланувати схему нового руху та реалізувати її.
7. Дитину важко заспокоїти.
8. Постійно перебуває у русі, навіть коли сидить.
9. Не встановлює зоровий контакт взагалі або встановлює його дуже рідко.
10. Часто стрибає та/або навмисно падає на підлогу, вдаряється об предмети.
11. Шукає можливість впасти, не переймаючись власною безпекою або безпекою інших.
12. Постійно торкається всього, що бачить, в тому числі й інших дітей.
13. Має знижений тонус (у таких дітей мляве тіло, «як тісто»).
14. Спостерігаються труднощі під час переключення уваги з однієї діяльності на іншу, або дитина переходить із місця на місце.
15. Надмірно засмучується при зміні звичного порядку речей.
16. Не любить купання та гігієнічні процедури (відторгнення можуть викликати чищення зубів, зачісування волосся, стрижка волосся, нігтів).
17. Боїться/відчуває огиду/уникає чіпати траву, пісок, килим, фарбу, пластилін та інші сенсорно яскраві об’єкти навколишнього світу.
Якщо ви знайшли у дитини комплекс «тривожних сигналів», варто обов’язково звернутися до фахівців, які проаналізують темп і рівень розвитку дитини, нададуть рекомендації для подальшої роботи та розвитку. Чим раніше ви звернетеся за допомогою, тим кращий буде результат!
Опубликовано
Консультують фахівці ІРЦ № 6.
СЕНСОРНИЙ РОЗВИТОК У РАННЬОМУ ВІЦІ.
Як тільки дитина народжується, вона починає пізнавати світ. Це – завдання не з легких, враховуючи, що малюк не знає нічого ані про світ, ані про тих, хто народився раніше, ані про себе. Та й здатність набувати знання ще треба осягнути. Природа наділяє малюків різними здібностями й можливостями пізнавати та осягати світ. Деяким дітям особливо потрібна підтримка і допомога, щоби розвиватися. Чому? Іноді тому, що ці діти хворіли відразу після народження. Іноді – бо народилися раніше терміну або зі складнощами під час пологів. Або ж вони мали порушення ще в утробі матері.
Існує три способи, за допомогою яких дитина здобуває знання: спостереження, дослідження, спілкування. Аби реалізувати ці способи, треба, щоби було: що спостерігати, що досліджувати, з ким спілкуватися.
Може бути безліч причин, чому здається, що малюк не може, не хоче чи не потребує ані спостережень, ані досліджень, ані спілкування. Але в тому й полягає дивовижна сила природи: кожна дитина прагне до розвитку, кожна дитина росте.
Сенсорний розвиток дитини – це розвиток відчуттів і сприймання, уявлень про предмети: їх форму, колір, величину, розташування в просторі; об’єкти і явища навколишнього світу. Сприйняття формується на основі синтезу різних відчуттів: зорових, слухових, тактильних, кінестетичних, нюхових та ін.
Коли дитина бавиться з іграшками, вона через дотик, зір, рухи знайомиться з ними. В процесі сенсорного розвитку створюється цілісний образ предметів. Цілісність образу складається на основі знань про предметний світ, а також усю сукупність сприйманих відчуттів і дій. Цілісне сприйняття є рушійною силою деяких сторін причинно-наслідкового мислення дитини.
Виділяють два сенсомоторні методи, які використовує дитина для своєї пізнавальної діяльності, – обстеження і порівняння.
ОБСТЕЖЕННЯ: сприйняття цілісного вигляду предмета (об’єкта); виділення його головних частин і визначення їх властивостей (величина, форма тощо); визначення просторових взаємовідносин частин предмета (вище чи нижче, ліворуч чи праворуч тощо); виділення дрібних частин і визначення їх величини, співвідношення, розташування тощо; повторне цілісне сприйняття предмета; обстеження, яке проводить дитина, може бути: контурне – таке, що визначає контури площинних предметів; об’ємне – таке, що визначає форму об’ємних предметів.
ПОРІВНЯННЯ: порівнювання предметів або частин одна з одною; накладення предметів один на один або прикладання одного до іншого; обмацування предметів; групування предметів за формою, кольором або іншими ознаками; послідовний огляд і опис виділених ознак предмета. Порівняння допомагає дитині встановити наявність рис подібності та відмінності між предметами і явищами. Порівняння дає дитині не загальне, а більш конкретне і детальне сприйняття предметів. Також порівняння допомагає засвоїти систему сенсорних еталонів. До сенсорних еталонів входять системи геометричних форм, величини, просторові і часові орієнтування, колірний спектр і деякі інші системи. Оволодіння сенсомоторними еталонами як способами орієнтування у предметному світі дітям обов’язково слід підкріплювати словесно. Знання, отримані дитиною за допомогою обстеження і порівняння, але не підкріплені вербальним супроводом (не озвучені дії, терміни, плани діяльності), не можуть бути виразними і міцними.
Важливим чинником для розвитку дитини є емоційний фон діяльності: дитині має подобатися те, що вона досліджує; її повинні вабити предмети, які знаходяться в руках, а також те, що виходить в результаті власної діяльності. Процес сприйняття дитиною безпосередньо пов’язаний з мисленням, пам’яттю, увагою і скеровується мотивацією. До кінця періоду дитинства у дитини формуються практично усі властивості сприйняття. Дитина вчиться відчувати своє тіло, пізнавати навколишній світ і переміщатися у цьому світі. Вона дізнається, що саме означають різні звуки, вчиться розмовляти, набуває навичок взаємодії з численними предметами, а також із людьми.
Ранній вік є найсприятливіший для вдосконалення діяльності органів чуття, накопичення уявлень про навколишній світ. Пізнання навколишньої дійсності у дітей розпочинається з аналізу інформації, яку вони отримують під час візуального спостереження, в звуках, запахах, різних смаках тощо.
Підтримуючи розвиток малюка, ми надаємо йому радість від життя і радіємо самі, спостерігаючи, як він набирається сили, розвиває нові вміння і навички.
Що ж може зробити дорослий, аби допомогти малюкові спостерігати, досліджувати та спілкуватися? Особливо, якщо йому, зважаючи на різні причини, важко спостерігати, не хочеться досліджувати і страшно спілкуватися? ГРАТИ. Хоча така порада може здатися несерйозною і навіть дивною. Справа в тому, що саме гра забезпечує малюкові 3 умови природного розвитку. А для дітей з різними порушеннями гра стає не просто розвагою, не просто веселою і радісною забавою, а найважливішою, життєвоважливою умовою для розвитку.
Ігри також можуть бути основою для створення діалогу, можуть допомогти дитині осмислено сприймати маму, тата і все навколо. Ігри будуть змінюватися: від брязкальця – до «доньки-матері». І кожна гра – це етап у розвитку малюка, його досягнення, його перемога. Не завжди радість від цих перемог дається легко, і гра не завжди нам треба тільки для забави. Іноді гра – навчання, а іноді – навіть ліки. І все ж ГРА – це ГРА! Це – здорово, весело і дуже корисно. Повірте, що ваша дитина може багато чому навчитися, незалежно від того, чи є у нього або у неї проблеми з розвитком, чи немає. Навчіть свого малюка радіти грі. І це полегшить йому завдання, як осягнути світ, спостерігати, досліджувати та спілкуватися.
Опубликовано
Дихальна гімнастика дуже корисна для організму дитини: вона покращує обмін кисню по всьому тілу, стимулює роботу шлунку і кишечника, серцевого м’яза. Крім того, якщо ваша дитина відрізняється гіперактивністю, то завдяки дихальній гімнастиці, вона навчиться розслаблятися, заспокоюватися. Дихальні вправи потрібні для розвитку дихальної мускулатури, які відіграють важливу роль в оздоровленні організму, тому дітей з ООП обов’язково потрібно навчати дихати правильно. 
Опубликовано
Цього року ми знову зустрінемо 8 березня під час війни. Висловлюємо слова вдячності всім жінкам, які сьогодні сумлінною повсякденною працею  забезпечують виконання важливих завдань на різних напрямках роботи в освітній галузі. Особлива подяка тим жінкам, які сьогодні разом з чоловіками стоять на передньому краї боротьби за суверенітет і територіальну цілісність нашої держави, жінкам-волонтерам, медичним працівникам.
 Багато жінок відзначать жіноче свято, перебуваючи у лавах ЗСУ. Вітаємо сміливих доньок України з жіночим днем. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя та мирного життя у вільній Україні. 
Опубликовано
Важливою умовою мовленнєвого розвитку дітей є достатня кількість слів в словнику, які дитина граматично правильно застосовує у власному мовленні для побудови розповіді, опису малюнку та переказу оповідання.
Недостатній розвиток словникового запасу призводить до дефіциту добору слів, неточного використання багатьох слів, невідповідності словника певній мовленнєвій ситуації.
Тому вивчення нових слів, поглиблення розуміння вже відомих слів, наповнення їх конкретним змістом, на основі точного співвіднесення з об’єктами реального світу, подальшого оволодіння узагальненням, яке в них виражено, розвиток вміння використовувати в мовленні загальновживані слова є важливими напрямками збагачення словникового запасу у дітей.
Опубликовано
4 березня 2024 року фахівці Інклюзивно-ресурсного центру №6 прийняли участь у онлайн-зустрічі «Шлях від ХОЧУ до ТРЕБА у дитини з розладом дефіциту уваги та гіперактивності. Що впливає і що робити?». Захід відбувся у рамках проєкту «Learn-Інклюзія», організатором якого став відділ навчально-методичної роботи та дистанційної освіти Київського Палацу дітей та юнацтва. Щиро вдячні спікеру — нейропсихологині Ользі Бількевич за таку актуальну доповідь та професійні поради! 
Опубликовано
28 лютого 2024 року фахівці ІРЦ № 6 Печерського району м. Києва прийняли участь в Круглому столі «ВІЗІЯ СУЧАСНОГО ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНОГО СУПРОВОДУ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ» організованому Факультетом спеціальної та інклюзивної освіти Кафедрою психокорекційної педагогіки та реабілітології УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені Михайла ДРАГОМАНОВА. Дякуємо організаторам та учасникам заходу за теплу, дружню атмосферу круглого столу, щирі та емоційні доповіді, за цікаву, сучасну та актуальну інформацію.
Опубликовано
Все більше закладів освіти створюють умови для інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами. Починати завжди непросто, виникає багато питань щодо ведення документації, дотримання юридичних норм, організації інклюзивного освітнього середовища, надання корекційно-розвиткових послуг. Інформаційно-просвітницька діяльність та методична підтримка інклюзивного навчання шляхом проведення тренінгів для педагогічних працівників закладів освіти є одним з основних завдань для фахівців ІРЦ та постійною складовою їхньої роботи. Одним з таких заходів став тренінг для педагогів ЗДО № 143 «Організація інклюзивного навчання в закладах дошкільної освіти. Практичні кейси» який відбувся 26 лютого 2024 року. Підвищуємо професійний рівень педагогів, вчимо аналізувати висновки ІРЦ, складати індивідуальні програми розвитку з врахуванням психофізичних особливостей кожної дитини з ООП. Плідна співпраця стане підґрунтям для якісного навчання й виховання, надання корекційно-розвиткових послуг, забезпечення ефективного розвиваючого середовища для дітей з особливими освітніми потребами.